Коллектив авторов - Основи економічних знань

Дж. Б’юкенен у рамках нової, або конституційної, політичної економіївизначає предмет конституційної політичної економії як конституційний економічний аналіз, спрямований на пояснення особливостей функціонування альтернативних наборів правових, інституціональних та конституційних правил, які накладають обмеження на здійснення вибору та діяльність економічних і політичних суб’єктів, правил, що визначають структуру, в рамках якої економічні та політичні суб’єкти зазвичай вирішують проблему вибору. Можна сказати, що конституційна економічна теорія вивчає вибір обмежень на відміну від вибору в рамках обмежень.

На думку, російського вченого В. В. Чекмарьова, з одного боку, до предмета нової політичної економії «входить економічна поведінка людини у взаємодії із системою соціальноекономічних інститутів, внаслідок чого формуються соціально-економічний статус індивіда, його рольові функції у цій системі, реалізується особистий творчий потенціал індивіда, конституюються та задовольняються його потреби», з іншого – «економічні відносини, які виникають з приводу використання нефізичного (людського, соціального) капіталу та продуктів виробництва у формі послуг».

Зазначимо, що спільними рисами класичної та нової політекономії, є насамперед концентрація уваги на економічних відносинах і вираженні їх через економічні інтереси, намагання виявити глибинну сутність економічних процесів. Водночас нова політична економія включає в поле предмета своїх досліджень, по-перше, значно ширше коло суб’єктів економічних відносин, по-друге, фактори та чинники економічного розвитку, які породжені в умовах переходу суспільства від індустріального ладу до постіндустріального, інформаційного, а за певних умов – і до постекономічного.

Предметом дослідженняміжнародної політичної економії, на думку С. А. Афонцева, є «вивчення економічного виміру світової політики». Разом з тим нова форма міжнародної політичної економії – «глобальна політична економія» – визначає як предмет дослідження – «вивчення глобальних економікополітичних процесів, що перебувають за рамками контролю з боку національних держав».

Українські вчені Ю. К. Зайцев та В. С. Савчук наголошують, що міжнародна політекономія насамперед прагне визначити сутність, тенденції, спрямованість економічних і соціальних процесів, що відбуваються на планеті під впливом таких об’єктивних чинників як усуспільнення виробництва і праці, поглиблення міжнародного поділу праці через кооперацію та інтеграцію економічного життя, пов’язаного зі спільними для всіх країн проблемами зростання добробуту, безпеки, умов відтворення та розвитку людини, країни та світу. Таким чином, як об’єкт досліджень міжнародної політичної економії виступає сучасна глобалізована економіка планети в цілому, а предмет – політичні, економічні, соціальні інститути та конкретні інституціональні форми, що визначають і регулюють сутність, характер, поле, спрямованість та результативність зв’язків і відносин між основними суб’єктами міжнародного економічного життя.

Як бачимо, існує чимало напрямів сучасної політичної економії, що свідчить про потребу в дослідженнях політико-економічного характеру, яка зростає за умов динамізації процесів поглиблення та ускладнення взаємовпливів економічних, соціальних, інституціональних чинників функціонування економічних систем.

На початку XX століття економіка практично всіх країн планети функціонувала в інституціональному середовищі ринкових законів, принципів, норм і правил. Бути суб’єктом економічної діяльності означало прагнути отримання прибутку та надприбутку, задовольняючи динамічно зростаючий попит виробництва, споживачів, суспільства, держави. Така мотивація, виступаючи дуже ефективним важелем економічного зростання, водночас надзвичайно загострила питання щодо задоволення національного виробника ресурсами, визначення механізмів забезпечення конкурентних переваг на національному та міжнародному ринках, сприяла розвитку ринку праці, фінансового ринку, інституціональних форм просування продукту від виробника до споживача тощо. За цих умов на перший план в економічних дослідженнях виходять проблеми функціонально-факторного аналізу діяльності «економічної людини», індивіда, організаційно-економічних і техніко-економічних відносин на мікрота макрорівнях.