Сергій Залевський - Громадянин

– Остаточний епікриз після розкриття пацієнта – мертвий безповоротно, – розтин робив черговий судновий паталогоанатом Макс Шнітке – хлопець злегка пожвавився.

Потім зайнявся трійцею решти робітничків – нічого міняти місцями не став, оскільки ресурс у усіх був приблизно однаковим, а провів кожному сервісне обслуговування – чищення-змащення. В результаті, підняв значення до 70 % – звичайно мало, але пара зайвих відсотків до значення цього параметра, це пара зайвих кредитів при продажі майна. Втомився від роботи пристойно, оскільки частину робив вручну, щоб хоч чимось себе зайняти. Сон до нашого героя цього разу прийшов і відпочив він до умовного «ранку» нормально. За їдою зі свого синтезатора його застав Болт:

– Бос, вихід із стрибка через п’ять хвилин.

Швидко проковтнувши залишки уранішньої трапези, улігся в пілотський ложемент:

– Стандартні процедури при виході із стрибка, мозок.

– Прийнято, пілот. До виходу 10, 9,…3, 2, 1 – вишли штатно. Інформація по системі 50-15Г-188Ф: місцева зірка – білий карлик, одинадцять планет, з них чотири супергіганти з газовою атмосферою, шість безатмосферних і одна киснева. За наявною інформацією склад її атмосфери не дозволяє знаходитися на її поверхні представникам людської раси – рівень кисню 11 %, до того ж маса планети в півтора рази більше за стандартну. Знаходитися без скафу з м’язевими підсилювачами або екзоскелетом небезпечно для опорно-рухового апарату людей.

– Ну хоч якась різноманітність, а то одні мертві кульки і астероїди по дорозі зустрічаються – помітив пілот.

– Увага, бос, при активному скануванні простору виявлена активна енергоматриця на орбіті кисневої планети.

– Ух ти, знову пригоди на мою дупу – ні, мені такого щастя не потрібно – у нас зараз маневреність, як у сонного слона – потрібно звідси терміново забиратися. Тільки внеси цю інформацію по планеті в пам'ять – може, коли-небудь повернуся сюди, як дослідник невідомого.

– Об'єкт знаходиться дотично до вектору розгону в наступну точку маршруту – зблизька я зможу провести точніше сканування.

– Добре, дозволяю провести повторне сканування об'єкту зблизька, режим розгону не міняти, при будь-яких активних діях активувати форсаж.

– Прийнято, пілот, форсажні камери готові. Фіксую опромінення корпусу. вхідний запит, Прийняти?

– Форсаж, відключити фронтальний щит – усю енергію на розгін. Прогноз за часом для стрибка?

– З відключеним щитом – шістдесят шість стандартних хвилини. Повторний запит контакту, прийняти?

– Давай, спробуємо потягнути час.

На фронтальному голоекрані з'явилася сіра істота – типовий гарморець, який посміхався, демонструючи відмінні білі зуби і глузливий погляд білих очей:

– І хто тут у нас літає?

– А хто тут цікавиться, і з якою метою?

– Цікавиться той, кому сподобався твій кораблик, та і ти, білошкіре м'ясо мене теж зацікавив. Тільки не подумай нічого такого – нічого особистого, просто раб зі своїм корабликом мені згодиться.

– Перетупцяєшься як-небудь без мене і мого КВП, і взагалі: читай номер, лузер!

– Болт, подальші виклики ігнорувати і не відволікатися від розгону.

– Прийнято, пілот.

Деякий час назад. Борт рейдера «Рукер-су».

Рейдер четвертого покоління гарморського виробництва висів в цій системі четверту добу – зализував рани, якщо так можна сказати по відношенню до цієї махини. Корабель був перероблений з легкого носія в щось, напівсереднє між власне носієм і транспортним міжсистемником. При переробці зменшили кількість льотних палуб і стартових комірок на догоду великим трюмам – капітан цього просунутого корита вважав, що для рейдера головне – це великі, місткі трюми, в яких можна возити багато цінної здобичі. Зменшене число власної москітної групи було компенсоване установкою декількох десятків турелей ближньої оборони «КС-8» для захисту власної тушки рейдера. Також було змонтовано декілька башт «Гросс-6» для близьких контактів з супротивником, який відмовиться добровільно поділитися своїм добром.

У останній свій контакт з таким супротивником команді рейдера трохи не повезло: в глибокому, нічийному космосі нарвалися на такого ж мисливця, як вони, тільки бриларського – важкий носій шостого покоління був на декілька порядків потужніше і таким же агресивним. Жителі Торгового Союзу Брилар відверто недолюблювали сірих рабовласників і псували їм нерви і шкірку, де тільки могли і як тільки хотіли. А упіймати в нічийному просторі гарморський кораблик було святом життя для екіпажів кораблів ТС Брилар. Правда цього разу, свято тривало недовго – отримавши пару подарунків у борт, рабовласники спішно ретирувалися із негостинної системи і вистрибнули в цій, де з цікавого була тільки планетка з рідкою сумнівною атмосферою.