Джоджо Мойєс - До зустрічі з тобою

Не закликаю тебе стрибати з високих будівель чи плавати з китами, боронь Боже (хоча, по секрету, мені хотілося б думати, що ти це зробиш). Закликаю тебе жити відчайдушно. Підштовхуй себе. Не засиджуйся. Гордо носи смугасті колготи. А якщо ти наполягатимеш на тому, щоб осісти з якимось дурнуватим хлопцем, переконайся, що дещо з твоїх запасів приховано. Знати, що в тебе все ще залишаються різноманітні можливості, — розкіш. Знання, що їх тобі я надав, приглушує і мій біль.

Оце й усе. Ти глибоко засіла в моєму серці. Ще тоді, коли вперше до мене прийшла, у дурнуватому одязі та зі своїми несмішними жартами, зі своєю цілковитою неспроможністю приховати будь-яке почуття.

Ти так сильно змінила моє життя, більше, ніж ці гроші зможуть змінити твоє.

Не думай про мене занадто часто. Не хочу, щоб ти сиділа заплакана. Просто живи на повну.

Просто живи.

З любов’ю,

Вілл

Сльозинка впала на розхитаний столик. Я витерла щоки долонею й поклала листа на стіл. Тільки через декілька хвилин я змогла знову чітко все бачити.

— Ще кави? — з’явившись переді мною, запитав офіціант.

Я глянула на нього. Він був молодшим, аніж я спочатку подумала, і вже скинув свою бундючну маску. Можливо, паризьких офіціантів учать співчутливо ставитися до жінок, які плачуть.

— Може… коньяку? — Подивився на лист і всміхнувся. У його усмішці був слабкий натяк на розуміння.

— Ні, — у відповідь усміхнулась я, — дякую. Я… мені ще дещо треба зробити.

Я оплатила рахунок, згорнула лист і акуратно поклала його в кишеню.

Виходячи з-за столу, я поправила сумку на плечі та попрямувала до парфумерної крамниці й до цілого Парижа, що за нею простягався.

Дякую моєму агентові, Шейлі Кровлі з фірми «Кертис Браун», та редакторові Мері Еванс із «Пенгвін». Вони відразу ж розгледіли в книжці те, чим вона насправді є, — історію кохання.

Особлива подяка Медді Вікхем, яка надихнула мене тоді, коли насправді я не була певна, чи зможу, певніше, чи потрібно писати цю книжку.

Спасибі чудовній команді в «Кертис Браун», особливо Джонні Ґеллеру, Теллі Ґарнер, Кейті Мак-Говен, Еліс Латйенс та Сарі Льюїс. Спасибі їм за ентузіазм та хорошу роботу агентів.

Особливо хотіла б подякувати Луїзі Мур, Клер Ледингем та Шону Морлі Джоунс із «Пенгвін».

Величезна подяка всім на форумі «Райтерзблок» — своєму власному бійцівському клубові.

А також Індії Найт, Семові Бейкеру, Еммі Беддинґтон, Триш Десейн, Алексові Гемінслі, Джес Растон, Салі Г’юз, Тарі Менінґ та Фленні Блейк.

Дякую Ліззі та Брайянові Сендерсам, Джимові, Бі та Клемі Мойєс. Та найбільше моє спасибі, як завжди, Чарльзові, Саскії, Гаррі та Локі.

Джоджо Мойєс народилася 1969 року й виросла в Лондоні. Журналістка та письменниця, вона працювала в газеті «Індепенденс» до 2001-го. Нині живе в Східній Англії з чоловіком і трьома дітьми. Джоджо Мойєс, авторка дев’яти романів, два з яких — «Останній лист від твого коханого» (2010) та «Заморські фрукти» (2003) — здобули премію Асоціації романтичних романістів.

Більше про автора ви можете дізнатися на сайтах:

www.jojomoyes.com

www.twitter.com/jojomoyes

Блекберрі — марка телефону. — Тут і далі прим. пер.

Блекфраєрз — район у Лондоні.

Кораль ОК — назва однієї з найвідоміших на Дикому Заході перестрілок.

Обі-Вана Кенобі — вигаданий персонаж із «Зоряних війн».

«Райбіна» — безалкогольний напій на основі чорної смородини.

Національний траст — неприбуткове товариство охорони історичних пам’яток.

Здоров! ( англ. )

Далек — напівкіборг із британського науково-фантастичного телесеріалу «Доктор Хто».

Кристі Браун — ірландський письменник і художник, народжений з церебральним паралічем, писав і малював пальцями однієї ноги.

Презентеїзм — перебування на робочому місці понад встановлений час або коли людина хворіє.

Портплед — дорожня сумка-чохол на одяг, який зберігає в ній форму й не мнеться.

«Люкозейд» — енергетичний напій.

«Норвежець» — одне з найекстремальніших змагань із тріатлону.

Танець семи покривал — спокусливий танець, який Саломея танцювала перед Іродом. Автор терміна — Оскар Вайлд.