Антін Щегельський - Секс-бомба застарілої конструкції, або Уроки державної служби

Робота над матеріалами з обговорення пропонованих Президентом змін до Конституції добігала кінця. Коли в міністерстві вже святкували перемогу, Софії Борисівні трапилася нагода помститися Грабовському за те приниження, яке довелося пережити через нього. І С.Б. не пропустила її. Підсунула Антонові Петровичу «на закуску» чи не найнуднішу роботу — терміново розшифрувати кількагодинний диктофонний запис засідання робочої групи, на якому підбивались підсумки роботи міністерства із систематизації матеріалів всенародного обговорення проекту конституційної реформи. Робота суто механічна, що не потребує жодної творчості. Слухай диктофонний запис і тупо дослівно набирай на комп’ютері усе, що чуєш. Із тим завданням могла впоратися й друкарка. Але тоді був би не той «кайф»! Адже запис поганенький. Окремі фрази ледве можна розібрати. Особливо тяжко піддавалося розшифровуванню сказане міністром, який має звичку ковтати закінчення слів. Щасливий той, хто не знає, яка це нудна і виснажлива робота — розбиратися у міністерському мимренні! А все сказане ним та іншими учасниками засідання треба відтворити на папері з протокольною точністю.

Озброївшись усім необхідним від навушників до комп’ютерних колонок, Антон Петрович зранку до вечора по кільканадцять разів прокручував одне й те ж саме місце, аж поки добирав нарешті, що сказав той чи інший член комісії. А тут ще, як гріх над душею, стовбичив директор департаменту, допитуючись, коли все буде готове. Його теж можна було зрозуміти — підганяє начальство. Але ж від цих постійних нагадувань виходило тільки гірше. Антон нервував, робив помилки. Після чергового начальникового: «Чи ще довго?», Грабовський випадково «вбив» результат двогодинної роботи. Втрату ледве відновили програмісти. Лише після цього випадку Антонові дали відносний спокій.

Цього разу Грабовському належало познайомитися з директором департаменту законодавства про адвокатуру й нотаріат Наталкою Кривошип.

— Пані Наталю, мені потрібно взяти інтерв’ю про діяльність керованого вами департаменту, — зателефонував він. — Як би нам зустрітися й поговорити?

— Я зараз дуже зайнята, давайте іншим разом.

— А коли конкретно?

— Давайте через тиждень.

— Даруйте, але це доручення міністра. Він не чекатиме так довго.

— Що ви мене лякаєте міністром! Не терпиться, то підготуйте й передайте запитання. Коли матиму час, тоді й відповім.

Робити нічого. Хоч він, як досвідчений журналіст, ніколи не користувався домашніми заготовками, віддаючи перевагу живій розмові, що дозволяла випитати такі нюанси, про які раніше й не підозрював, мусив сідати за комп’ютер і «висмоктувати з пальця» запитання до інтерв’ю:

1. Чим, власне, займається департамент законодавства про адвокатуру й нотаріат?

«Скоріше за все, — подумав він, — розробкою законодавчих актів, які регулюють діяльність адвокатури та нотаріату. А ще, що найімовірніше, — видачею ліцензій на адвокатську та нотаріальну практику. А якщо так, то наступним запитанням буде»:

2. Хто і на якій підставі може займатися адвокатською практикою (освіта, моральні якості тощо)?

3. Аналогічно, хто і на якій підставі може займатися державною нотаріальною практикою?

4. Що дає право на отримання ліцензії на зайняття приватною нотаріальною практикою?

5. В останні роки в Україні здійснюється дуже багато майнових злочинів у сфері нерухомості. Як свідчать оприлюднені в ЗМІ матеріали слідства, у кожному розкритому злочині обов’язково фігурує нотаріус, а нерідко й адвокат. Що робить Міністерство справедливості й, особливо, керований вами департамент для запобігання участі нотаріусів у подібних злочинах?

6. Наведіть (якщо, звичайно, такі були), конкретні приклади притягнення нотаріусів до відповідальності за злочини, або позбавлення їх ліцензії.

7. Назвіть конкретні законодавчі акти, що регламентують діяльність нотаріусів, статті законів, що передбачають кримінальну відповідальність за порушення чинного законодавства про нотаріат…

8. Чи несе якусь відповідальність перед державою і законом чиновник, який видав ліцензію на право займатися нотаріальною практикою майбутньому злочинцю?

9. Інше, про що б ви хотіли розповісти.

Ці запитання того ж дня були відправлені на e-mail пані Кривошип. Та ще й з припискою: «Пані Наталю, прошу, не відкладаючи у довгий ящик, підготувати відповіді на ці запитання і переслати мені електронною поштою. Якщо якесь із запитань не в тему, або занадто гостре, не ображайтеся. Ви ж самі відмовилися від зустрічі й живої розмови. Щиро Ваш А. Грабовський».