М. Сидоров: Вступ до інженерії програмного забезпечення

де a і b- точки в просторі; a 1... a nі b 1... b n- координати точок у відповідних площинах.

Проекти, що мають найбільшу схожість, будуть розташовані щонайближче, тобто евклідова відстань у них буде найменшою. Останнім станом с експерт на оцінка проекту, що розробляється, в якій значення, взяті а аналогічного проекту, використовуються як база оцінки.

Моделі оцінювання вартості 173. Модель оцінювання вартості програмного забезпечення - цс одна або декілька функцій, які опи­сують залежність між характеристиками проекту і витратами на його реалізацію. Моделі поділяють за типом використовуваних фу­нкцій на лінійні, мультиплікативні, статичні; за використанням іс­торичних даних на емпіричні та аналітичні. Моделями, що часто реалізуються і є добре документованими, є моделі Путнема (стати­чна, аналітична) і COCOMO (статична, емпірична).

Модель Путнема (SLIM). Найбільш поширена модель аналітич­ної групи. Створена для проектів обсягом понад 70 000 рядків коду, модель ґрунтується на твердженні, що витрати на розробку ПО розподіляються згідно з кривими Нордена-Рейлі, які є графіками функцій, що розподіляє робочу силу за часом. Загальний вигляд подібної функції:

де v - набуте значення; t- час, a v 0і t p- параметри, що визначають функцію. Для великого значення t крива прагне до параметра v 0, який називається cost scale factor parameter, функція зростає найшвидше при t = t pОсновною причиною такої поведінки моделі було те, що спочатку дослідження Нордена ґрунтувалися не на теоретичній основі, а на спо­стереженнях за проектами, не пов'язаними з ПО (машинобудуван­ня, будівництво). Тому немає наукового підтвердження, що прог­рамні проекти потребують такого ж розподілу робочої сили. Нав­паки, часто кількість людино-годин, потрібних проекту, може різко змінитися, зробивши оцінку непридатною до використання. Після ряду емпіричних спостережень Путнем виразив робоче рівняння моделі у формі:

де Size - розмір коду в LOC; С - технологічний фактор; Е- загаль­на вартість проекту в людино-годинах; t - очікуваний час реалізації проекту.

Технологічний фактор включає в себе характеристику проекту в таких аспектах: методи управління розуміння процесу, якість вико­ристаних методів інженерії ПО, рівень використаних мов програ­мування, рівень розвитку середовища, навички та досвід команди розробників, складність додатків.

Рівняння для загальної вартості Е мас вигляд:

де D 0- коефіцієнт, що виражає кількість необхідної робота (зна­чення від 8 до 12 означає, що ПО повністю нове, з великою кількіс­тю зв'язків; значення до 27 - потрібне перероблення наявного ко­ду)- Зв'язуючи два рівняння, отримаємо таке

які показують, що витрати пропорційні розміру коду в степені 9/7 ≈ 1/286. Це досить близько до моделі Б. Боема, де даний чин­ник знаходиться у межах від 1,05 до 1,20 [10].

У 1991 році Путнемом була представлена альтернативна реалі­зація моделі, виконана за замовленням Quantitative Software Management (QSM) Inc. і застосована в комплексі SLIM Estimate для оцінювання вартості ПЗ [14]. Повне рівняння в цій реалізації виг­лядає як: Е = 12 5∙ B(SLOC/P) 3∙ (1/Schedule 4).

Якщо на загальний час реалізації проекту обмеження не накла­даються, то можливе використання спрощеного рівняння

тут В - чинник спеціальних навичок; Р - чинник продуктивності; Schedule - час розробки ПЗ графіку (у місяцях), Рівняння може бу­ти використане, якщо передбачувані витрата понад 20 люднно-місяцїв.

Використання наведених рівнянь потребує знання параметра Р. Для його визначення використовується спеціальна таблиця, що міс­тить значення параметра Р, залежні від середовища застосування, що розробляється.

Модель COCOMO. Сім'ю моделей COCOMO було створено в 1981 році на основі бази даних про проекти консалтингової фірми TRW.

COCOMO є третьою моделлю, орієнтованою на використання в трьох фазах життєвого циклу ПО: базова (Basic) - застосовується на етапі вироблення специфікацій, вимог, розширена (Intermediate) - після визначення вимог до ПО; поглиблена (Advanced) - викорис­товується після закінчення проектування ПЗ. У загальному вигляді рівняння моделей має вигляд: