Тім О'Рейлі
ЩО ТАКЕ ВЕБ 2.0
Опубліковано 18.10.2005 р. ( джерело)
Крах доткомів восени 2001 року став для веба поворотним пунктом. Багато хто вирішив, що феномен веба був дуже роздутим, хоча, насправді, «мильні бульбашки» і, як результат цього, падіння акцій — неминуче супроводять всі технологічні революції. Падіння акцій традиційно відбувається тоді, коли нова технологія готова заняти центральне місце на сцені. На хвилі піднімаються і шахраї, і ті, хто дійсно добився успіху, — і в якийсь момент приходить розуміння, чим перші відрізняються від других.
Концепція Веба 2.0народилася на спільному мозговому штурмі видавництва O’Reilly Mediaі компанії MediaLive International. Веб-піонер і віце-президент O’Reilly Дейл Дагерті (Dale Dougherty)відмітив, що сам-то веб далекий від краху і навіть більш важливий, ніж раніше, раз вже вражаючі нові застосування і сайти з'являються із завидною регулярністю. Більше того, у фірм, що пережили колапс, було щось загальне. Можливо, в результаті доткомовського краху має сенс говорити про Веб 2.0. Ми вирішили, що так і є. Так народилася Web 2.0 Conference.
За півторa роки термін «Веб 2.0» прижився (більше 9,5 млн. посилань в Google). Але відносно того питання, що він означає, то в товаристві згоди немає. Одні прийняли нову концепцію, інші допускають, що це безсенсовий маркетинговий термін.
Я постараюся пояснити, що ми маємо на увазі, говорячи про Веб-2.0.
На нашій першій зустрічі, ми визначали Веб-2.0, відштовхуючись від конкретних прикладів.
Веб 1.0 |
Веб 2.0 |
Doubleclick |
AdSense |
Ofoto |
Flickr |
Akamai |
BitTorrent |
mp3.com |
Napster |
Britannica Online |
Wikipedia |
Персональнi сайти |
Блоги |
Evite |
upcoming.orgі EVDB |
Спекуляція доменними іменами |
Пошукова оптимізація |
Оплата реклами по кількості показів |
Оплата реклами по кількості переходів |
Добування даних з HTML |
Веб-сервіси |
Публікація |
Співавторство |
Системи керування контентом (CMS) |
Wiki |
Каталоги (таксономія) |
Теги (фолксономія) |
Утримування користувачів |
Синдикація контента |
Список все збільшувався і збільшувався. Але чому одне застосування ми віднесли до Вебу 1.0, а інше — до категорії Веб-2.0? (Це важливе питання, оскільки Веб-2.0став настільки популярним, що багато компаній використовують сьогодні цей термін в своєму маркетингу, часто навіть не розуміючи, що він означає. З іншого боку, це питання не таке вже й просте, тому що багато ласих до красивих термінів стартапiв не мають ніякого відношення до Вебу 2.0, тоді як окремі застосування, які ми вважаємо Вебом 2.0, навіть веб-додатками, — ні, наприклад, Napster і Bittorrent .)
Аналізуючи найбільш успішні проекти Веба 1.0і самі цікаві нові додатки, ми спробували виділити основні принципи Веба 2.0.
Як і багато важливих концепцій, Веб-2.0не має чітких меж. Це, швидше, центр тяжіння. Ви можете уявити собі Веб-2.0як множину правил і практичних рішень. Вони об'єднанні в деяку подобу сонячної системи, що складається з вузлів, кожен з яких побудований з урахуванням деяких або всіх описаних правил та знаходиться на певній відстані від центру.
На рисунку показана карта Веба 2.0, створена нами під час мозкового штурму на конференції FOO Camp. Її не можна назвати завершеною, але вона ілюструє багато ключових ідей Веба 2.0.
Наприклад, на першій конференції Веб-2.0у жовтні 2004 ми з Джоном Баттелем(John Battelle) озвучили попередній список правил у спільному виступі, який відкривав конференцію. І перше правило свідчить: «Веб-сервер як платформа». Звичайно, ще до нас про це навзрид говорив Netscape, який «згорів» в жаркій битві з Microsoft. Більше того, дві компанії з нашого списку Веб-1.0— Akamaiі Doubleclick— також були серед першопроходців, що розглядали веб-сервер як платформу. Люди нечасто сприймають ці компанії як постачальників веб-сервісів, але, насправді, демонстрація реклами — це перший широко поширений веб-сервіс, перший широко поширений «mash-up» (якщо використовувати термін, що завоював останнім часом популярність). Кожен банер доставлявся користувачеві в результаті непомітної кооперації двох сайтів, що спільно формують сторінку для показу. Akamaiтакож розглядав мережу як платформу, і навіть на нижчому рівні: забезпечував непомітне кешування і щоб понизити навантаження на сайти своїх клієнті, побудував мережу доставки контента.
Читать дальше