Тім О'Рейлі - Що таке Веб 2.0

Подивіться на копірайти на картах від MapQuest, maps.yahoo.com, maps.msn.comабо maps.google.com. Скрізь буде позначка «Maps copyright Navteq, Teleatlas»або «Images copyright Digital Globe»(це новий постачальник супутникових зображень). Обидві компанії неабияк вклалися в свої БД. (Тільки Navteq, як то кажуть, витратила на створення БД з назвами вулиць і маршрутами 750 млн. доларів. Digital Globeдовелося розлучитися з 500 млн. доларів, щоб запустити власний супутник, який робить знімки з вищою роздільною здатністю, ніж урядові сателіти.) Navteqдійшла до того, що почала ліпити свій логотип на автомобілі, які оснащені системами навігації, - майже як колись Intelзі своїм Intel Inside.

Дані, поза сумнівом, і є єдиний важливий компонент подібних застосувань, тоді як сам софтвер здебільшого поставляється у відкритому вигляді, а навіть якщо і ні — все одно цілком доступний.

Давайте на прикладі високо конкурентного ринку веб-картографії подивимося, як нерозуміння важливості володіння ключовими даними може погіршити конкурентоспроможність. Першою на ринку веб-карт була Mapquestв 1995 році, за нею прийшла Yahoo!, потім — Microsoft, а недавно до них приєднався і Google, — при цьому всі компанії, ліцензують у постачальників інформації, по суті, одні і ті ж дані.

Візьмемо протилежний приклад: Amazon. Спочатку його БД була побудована на регістрі коду ISBNвід R.r.bowker. Бази конкурентів, відповідно, не мали істотних відмінностей. Але на відміну від Mapquest, Amazonбез втоми доповнював дані, додаючи інформацію, надану видавцем, — обкладинки, зміст і навіть фрагменти з книг. Що важливіше, Amazonпривернув користувачів для написання анотацій, і тепер саме Amazon— а зовсім не Bowker— є головним джерелом бібліографічної інформації для філологів і бібліотекарів, не кажучи вже про простих смертних. Також в Amazonбув розроблений унікальний ідентифікатор ASIN, покриття якого ширше, ніж у ISBN.

В загальному, Amazonназдогнав і перегнав своїх постачальників інформації.

Уявіть, що так само поступила б Mapquest: привернула б користувачів до анотування карт та маршрутів і навіть до створення нових інформаційних шарів. Боротися з такою компанією конкурентам, у яких в наявності тільки оригінальні дані, що ліцензіюють, було б куди важче.

Власне цим зараз займається Google. Google Maps— це експеримент по створенню конкуренції між постачальниками даних і розробниками додатків. Спрощена модель програмування від Googleпривела до появи безлічі додаткових сервісів, які побудовані на поєднанні функціональності Google Mapsз іншими даними, доступними в інтернеті. Так, наприклад, housingmaps.comдозволяє накладати на карти від Googleрієлторські оголошення від Craigslist. На виході у нас виходить нове інтерактивне застосування, чудовий приклад змішування технологій.

У даний момент подібні гібриди в основному є іноваційними експериментами, долею хакерів. Але і підприємницька активність не за горами. Та вже можна бачити як мінімум один клас таких розробників — адже сам Google«відвів» роль джерела даних від Navteq, перетворивши себе на популярного посередника. У найближчі декілька років ми станемо свідками справжнісіньких битв між постачальниками даних і постачальниками додатків — коли обидві сторони усвідомлюють, що певна інформація може бути ключовою для побудови блоків додатків Веба 2.0.

За певні класи ключових даних — місцеположення, особисту інформацію про користувачів, календарі суспільно-значущих подій, ідентифікатори товарів і простору імен — битва вже розпочалася. Якщо відтворити набір інформації — задоволення не з дешевих, то компанія, у якої ці дані вже є, може спробувати скористатися своїм положенням і розіграти карту Intel Inside. У інших випадках переможе та фірма, чия база даних першою набере критичну масу за допомогою користувачів, — якщо, звичайно, компанія зможе обернути ці агреговані дані в системний сервіс.

До прикладу, якщо ми говоримо про мережеву ідентифікацію користувачів, то Paypal, Amazon, 1-clickі мільйони користувачів систем зв'язку цілком можуть вважатися за суперників. (У цьому сенсі остання ініціатива Google, що дозволив підтверджувати акаунти на Googleз телефону, виглядає як спроба розширити свою базу за рахунок телефонних систем.) З іншого боку, є такі стартапи, як Sxip, що зробили ставку на інтегровану особу і намагаються створити розподілене і просте рішення, на основі якого можна буде побудувати єдину підсистему для всього Веба 2.0. На ринку календарних довідників є EVDB, що намагається на базі wiki-подібної архітектури побудувати найбільший спільно наповнювальний календар. І хоча сьогодні ще рано робити прогнози, очевидно, що до появи додатків нового покоління приведуть ті стандарти і рішення, які дозволять ефективно обернути певні класи даних в надійні підсистеми «операційної системи інтернету».