Стівен Кінг - Піднесення

Дейрдре відчинила двері. Вона була в гарненькій сукні, яка добре прилягала до фігури, – це справлятиме враження, коли Дейрдре стоятиме за стійкою адміністраторки й проводитиме гостей до їхніх столиків. Очі були її найкращою рисою, чарівний відтінок сіро-зеленого, з трохи піднятими кутиками.

– А, це ви, містере Кері, – привіталася вона. – Як приємно вас бачити. – З посмішкою, що насправді говорила, як нудотно його бачити. – Із задоволенням би вас запросила, але поспішаю в ресторан. Сьогодні багато зарезервованих столиків. Чимало фанатів падолисту [11] Leaf peeping (дослівно «спостереження за листям») – неформальна назва одного з видів туризму в США, коли люди подорожують, щоб спостерігати й фотографувати осінню зміну кольору листя, особливо на півночі Нової Англії та у верхніх штатах Середнього Заходу. , знаєте.

– Я вас не затримаю, – сказав Скотт, посміхаючись на свій лад. – Просто забіг показати вам оце.

Він підняв айпад, щоб вона могла роздивитися, як Дам із Ді тандемом серуть на його газоні.

Дейрдре довго не зводила очей з фотографії, а посмішка повільно гасла. Це подарувало йому набагато менше задоволення, ніж Скотт очікував.

– Добре, – зрештою промовила вона. Штучний наспів зник із її голосу. Без нього вона звучала змученою і старшою за свої роки, які були десь біля тридцятки. – Ви виграли.

– Я не хотів вигравати, повірте. – Вимовивши ці слова, Скотт пригадав одного викладача з коледжу, котрий якось зазначив, що, коли хтось додає до речення «повірте», варто остерігатися.

– Тоді ви довели, що хотіли. Я не можу зараз піти до вас і прибрати, а Міссі вже на роботі; але я про це подбаю, коли зачинимося. Вам не доведеться навіть вмикати світло на веранді. Щоб знайти… залишки… мені вистачить вуличного ліхтаря.

– Ви не мусите цього робити. – Скотт став почуватися дещо грубим. І якимсь чином неправим. «Ви виграли», так вона сказала. – Я вже все зібрав. Я просто…

– Що? Хотіли на мене трішки накинути? Якщо так, то місія виконана. Надалі ми з Міссі бігатимемо в парку. Вам не обов’язково повідомляти про нас місцеві органи. Дякую і гарного вечора. – Вона почала зачиняти двері.

– Секунду, – спинив її Скотт. – Будь ласка.

Дейрдре глянула на нього крізь напіввідчинені двері, обличчя не виражало жодних емоцій.

– Я й не думав іти до гицля через кілька купок собачого лайна, міс Маккомб. Слухайте, я просто хочу, щоб ми стали добрими сусідами. Мені лише не сподобалось, як ви від мене відмахнулися. Не захотіли сприймати серйозно. Гарні сусіди так не роблять. Принаймні тут.

– О, ми чудово знаємо, як гарні сусіди роблять, – відрізала вона. – Особливо тут.

Ледь помітна зарозуміла посмішка повернулась, і, не змінюючи виразу обличчя, Дейрдре зачинила перед ним двері. Перед цим, проте, він побачив іскорку в її очах, яка могла означати сльози.

«Ми чудово знаємо, як гарні сусіди роблять», – подумав він дорогою вниз по пагорбу. Що, в біса, це означає?

Доктор Боб зателефонував йому за два дні запитати, чи є якісь зміни. Скотт відповів, що все як раніше. Вага знизилася до 207,6 [12] ≈ 94,2 кг. .

– Дуже, блін, стабільно. Коли стаю на ваги, почуваюся так, наче дивлюся на одометр автомобіля, в якого милі відкручує назад.

– Але жодних змін у фізичному вимірі? Розмір талії? Розмір футболки?

– У мене досі талія сорок, а нога має тридцять четвертий розмір. Затягувати пасок нема потреби. І відпускати теж, хоча жеру мов дроворуб. Яйця, бекон і ковбаса на сніданок. Соуси до всього на ніч. Поглинаю десь зо три тисячі калорій на день. А то й чотири. Ти щось розвідував?

– Розвідував, – відповів Доктор Боб. – Поки що можу сказати лише те, що досі не було жодного такого випадку, як у тебе. Є купа медичних висновків про людей, у яких метаболізм перепрацьовує – таких, котрі їдять, як ти кажеш, мов дроворуби, і все одно худі. Але жодного випадку, щоб людина важила однаково гола і вбрана.

– От, і не кажи, – мовив Скотт.

Він знову заусміхався. Усміхався він останнім часом багато, що, мабуть, було безумством, зважаючи на ситуацію. Він втрачає вагу, наче хворий на рак на пізній стадії, але робота йде, як діти в школу, і він ще ніколи не почувався таким радісним. Іноді, коли потрібно було зробити паузу в спогляданні монітора, він вмикав «Мотавн» [13] Motown Records – американська студія звукозапису, що відіграла важливу роль у популяризації афроамериканської поп-музики. Там починали свою кар’єру світові зірки, серед яких, наприклад, Стіві Вандер і Майкл Джексон. Відповідно, йдеться про диски цієї студії. і танцював у кімнаті, а Білл Д. Кіт дивився на нього, як на божевільного.