Томас Олд Хьовелт - Відьма

Епіцентр.

Так от. На кліпах нижче ви бачите, як вона виходить із лісу і крокує на захід уздовж Діп-Голлоу-роуд. Вона прямує на майдан, простує уздовж струмка, через тротуар, робить пірует у три чверті біля цвинтарної огорожі, ніби така собі балетна принцеса, і раптом завмирає обличчям до вулиці, ніби її відключили від апарату життєзабезпечення. Хочу сказати, що маємо серйозне зависання програми. Якби ще з її волосся вийшло пасмо диму, це додало б драматизму. За вісім хвилин і тридцять шість секунд хтось ніби натискає Ctrl+Alt+Del, бо вона знову починає рухатись і щезає за будинками на Гілтоп-драйв. І це вона робить щотижня, однаковісінько (щоправда, ніхто точно не знає, де і як вона щезне — які з цього приводу думки, хлопці?)

Усе сталося за мить.

Коли жінка з зашитими очима пройшла уздовж струмка й минула знак «Обережно: діти!», хлопці на веранді кафе забули про нудьгу та збудилися настільки, що підвелися зі стільців, переступаючи з ноги на ногу. Вони не могли стримати емоцій, адже почувалися свідками однієї з тих рідкісних, але визначних подій в історії людства, що переживуть навіть Вікіпедію, як-от винахід пеніциліну чи то перший вибух силіконового грудного імплантату. Тайлер навіть забув про страх опинитися у Дудлтауні й припинив стежити за тим, щоб його «ГоуПро» не потрапила до камер спостереження. Оце треба було відзняти.

— Bay! — видихнув Джастін, затамувавши подих.

— Вона його побачить… вона його побачить… вона його побачить…

Вона його не побачила. Було добре чути глухий удар, коли Відьма Чорної скелі наштовхнулася на ліхтарний стовп і гепнулася на дупу.

Бабці біля фонтана підстрибнули і пронизливо заверещали, затуляючи руками роти. У Тайлера і його друзів відвисли щелепи. Вони дивилися один на одного з мовчазним подивом, ніби їм заціпило. Бурак зупинився на вході до ресторану. Ця подія ніби висмоктала увесь кисень із повітря. Те, що сталось, перевершило їхні найсміливіші сподівання. Вони щойно звалили з ніг трьохсотрічне надприродне явище та ще й записали це на відео.

Бабуся скрутилася біля підніжжя ліхтарного стовпа на все ще вологому тротуарі й дійсно нагадувала скоцюрблену енчиладу в целофані. Уся та моторошність, якої їй надавали скалічене обличчя та репутація, ніби розчинилася в повітрі. Тепер вона здавалася безпорадною, ніби пташеня, що випало із гнізда. Жодним чином вона не могла підвестися сама. Одна з літніх жінок підійшла до відьми, тримаючись за щоку рукою, і на якусь мить Тайлер злякався, що вона вирішила допомогти їй і тим покінчити життя самогубством, але потім сталося дещо зовсім неймовірне. Відьма раптом знову опинилась на ногах. Стара жінка, зойкнувши, відстрибнула назад. За мить до того відьма ще лежала на тротуарі, безпорадно вовтузячись, а наступної миті, ніби в ляльковій анімації, вона вже стояла й терлася кайданами об стовп, ніби хотіла пройти крізь нього.

— Сто чортів у печінку… — тільки й міг вимовити Джейдон.

— Ти оце відзняв? — запитав Лоуренс. Тайлер опустив очі й побачив, що тільки-но припустився найганебнішої помилки у своїй кар’єрі репортера-початківця. Він був настільки шокований, що не встежив, як камера посунулась і почала знімати супер-пупер-цікаву картинку з краю тротуару, а відьомський трюк із ляльковою анімацією залишився за кадром. Він відчув, як його щоки заливає рум’янець, і подумки вилаяв себе, проте решта хлопців надто заглибилися у те, що робила вона , щоб звертати на нього хоч якусь увагу.

— Що трапилось? — запитала Сью, намагаючись розгледіти бодай щось з-за спини Бурака у дверному прорізі. Нікому й на думку не спало покликати її.

— Погляньте на це, — відповів Джастін, — вона намагається проштовхнутися крізь стовп.

Так насправді й було. Три століття відьма проходила крізь це місце, і так мало бути й сьогодні, стояв би там стовп чи ні.

— Вона, теє, заздалегідь запрограмована, — сказав Лоуренс.

— Поглянь, як вона товче ліхтарний стовп, — промовив Джейдон.

Секунд тридцять метал іще терся об метал, а потім відьма раптово прослизнула крізь нього, зробила свій пірует у три чверті й щезла.

Джейдон зареготав першим, за ним — Бурак.

Усі хлопці нестримно, несамовито реготали, поплескуючи один одного по плечах і штовхаючись кулаками. Позбавлені почуття гумору гарпії біля фонтана розвернулися й витріщилися на них. Вони побачили «ГоуПро», й одна з них заволала:

— Агов, а що то у вас таке? Що це ви, молодий чоловіче, робите цією камерою?