• Пожаловаться

Клайв Баркер: Викрадач вічності

Здесь есть возможность читать онлайн «Клайв Баркер: Викрадач вічності» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию). В некоторых случаях присутствует краткое содержание. Город: Львів, год выпуска: 2016, ISBN: 978-617-679-273-4, издательство: Видавництво Старого Лева, категория: Фэнтези / на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале. Библиотека «Либ Кат» — LibCat.ru создана для любителей полистать хорошую книжку и предлагает широкий выбор жанров:

любовные романы фантастика и фэнтези приключения детективы и триллеры эротика документальные научные юмористические анекдоты о бизнесе проза детские сказки о религиии новинки православные старинные про компьютеры программирование на английском домоводство поэзия

Выбрав категорию по душе Вы сможете найти действительно стоящие книги и насладиться погружением в мир воображения, прочувствовать переживания героев или узнать для себя что-то новое, совершить внутреннее открытие. Подробная информация для ознакомления по текущему запросу представлена ниже:

Клайв Баркер Викрадач вічності
  • Название:
    Викрадач вічності
  • Автор:
  • Издательство:
    Видавництво Старого Лева
  • Жанр:
  • Год:
    2016
  • Город:
    Львів
  • Язык:
    Украинский
  • ISBN:
    978-617-679-273-4
  • Рейтинг книги:
    5 / 5
  • Избранное:
    Добавить книгу в избранное
  • Ваша оценка:
    • 100
    • 1
    • 2
    • 3
    • 4
    • 5

Викрадач вічності: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Викрадач вічності»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Дім свят пана Гуда охоче приймає маленьких гостей і тішить їх нечуваними дивами. Дітлахи, стомлені від сірої буденності й надокучливих батьків, можуть тут відпочивати й розважатися донесхочу. Однак десятирічний Гарві Свік, трохи погостювавши в чарівному Домі, помічає, що не все так безхмарно. Шукаючи правду, хлопчик виявляє лихе обличчя Дому й дізнається, що за гостинність пана Гуда діти мусять розплачуватися найдорожчим, що в них є… Переклад з англійської

Клайв Баркер: другие книги автора


Кто написал Викрадач вічності? Узнайте фамилию, как зовут автора книги и список всех его произведений по сериям.

Викрадач вічності — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Викрадач вічності», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Шрифт:

Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Гарві побачив його лише на мить: патлатий хлопець в окулярах майнув у протилежному кінці коридору. Рябий кіт кинувся йому поміж ноги, і пацан помчав за ним, знову горлаючи та сміючись.

— Хлопчина просто навіжений, — сказала пані Ґріффін, — але коти його обожнюють!

Зсередини будинок видавався ще більш чудернацьким. Короткої дороги на кухню Гарві вистачило, щоб переконатися: Дім збудовано спеціально для ігор, погонь і всіляких пригод. Лабіринт, у якому не знайдеш двох однакових дверей. Будинок зі скарбами, у якому котрийсь сумнозвісний пірат заховав свою просякнуту кров’ю здобич. Сховище килимів, якими літали джини. Тут зберігалися скрині, запечатані ще до Великого потопу, і в цих скринях лежали яйця давно вимерлих тварин — лежали й чекали, поки сонячне тепло пригріє їх і допоможе малятам вилупитися.

— Ідеальне місце, — прошепотів Гарві сам до себе.

Пані Ґріффін почула його слова.

— У світі не буває нічого ідеального, — сказала вона.

— Чому ви так кажете?

— Бо час минає, — вона глянула на зрізані квіти, — і жук, і хробак врешті-решт прокладуть собі ходи в чому завгодно.

Почувши таке, Гарві почав міркувати, що ж за горе душило пані Ґріффін. Що сповнило її душу скорботою?

— Пробач мені, — сказала вона й спробувала приховати меланхолію кволою усмішкою. — Ти тут не для того, щоб слухати моє скиглення. Ти ж прийшов розважатися?

— Здається, що так, — відповів Гарві.

— То дозволь тебе почастувати.

Гарві всівся за стіл, а за хвилину пані Ґріффін уже понаставляла перед ним тарілок з усілякими наїдками. Були тут і гамбургери, хот-доґи, печені курчата; і цілі кургани заправленої маслом картоплі; і яблучні, вишневі та шоколадні пироги, і морозиво зі збитими вершками; і виноград, мандарини й таця з фруктами, яких він доти ніколи не бачив.

Хлопчик накинувся на їжу. Він саме уминав другий шматок пирога, коли до кімнати неквапно зайшла поцяткована ластовинням дівчинка з довгими кучерями і блакитно-зеленими очима.


Фото

— Ти, певно, Гарві, — сказала вона.

— А ти звідки знаєш?

— Венделл розповів.

— А звідки він знає?

Вона знизала плечима.

— Десь почув. До речі, мене звати Лулу.

— Ти теж тут недавно?

— Ні. Я тут уже років зо сто гостюю. Довше за Венделла. Та не так довго, як пані Ґріффін. Ніхто не мешкає тут довше за неї. Правда?

— Не зовсім, — таємниче відповіла пані Ґріффін. — А ти хочеш попоїсти, моя хороша?

— Ні, дякую. Не хочеться, — Лулу похитала головою.

Вона сіла навпроти Гарві, встромила великого пальця в шоколадний торт і облизала крем.

— А тебе хто запросив? — спитала вона.

— Чоловічок на ім’я Ріктус.

— А, знаю його. Це ж той, що весь час шкіриться?

— Точно.

— У нього ще є сестра і двійко братів, — продовжувала вона.

— Ти їх бачила?

— Не всіх, — зізналася Лулу. — Вони тримаються осторонь. Та рано чи пізно на одного-двох наштовхнешся.

— Я… не думаю, що залишуся тут надовго, — сказав Гарві. — Мама і тато навіть не знають, що я тут.

— Звісно, знають, — заперечила Лулу. — Просто тобі вони нічого не казали.

Гарві й не знав, що на це відповісти.

— Подзвони їм, — запропонувала Лулу. — Спитай сам.

— А хіба можна? — здивувався він.

— Ясна річ, — сказала пані Ґріффін. — Телефон у коридорі.

Не випускаючи з рук ложку з морозивом, Гарві підійшов до телефона й набрав свій домашній номер. Спершу на лінії було чутно лише невиразне виття — наче замість сигналу дротами гуляє вітер. Потім шум припинився, і зі слухавки почувся жіночий голос.

— Так? — сказала Гарвіна мати.

— Тільки не кричи. Я… — заговорив він.

— О, любий, привіт, — проворкувала мама. — Ти вже там?

— Там? — здивувався хлопчик.

— Ти ж із Дому свят дзвониш?

— Так. Але…

— Тоді все гаразд. А я вже хвилюватися почала — думала, ти заблукав. Тобі там подобається?

— То ви знали, що я сюди збирався? — не міг второпати Гарві.

Він помітив, що Лулу дивиться на нього. «Я ж казала», — прочитав він по її губах.

— Авжеж знали. Це ж ми й запросили пана Ріктуса, щоб він показав тобі Дім. Біднесенький, тобі було так сумно… От ми з батьком і вирішили, що тобі треба трошки відпочити.

— Справді? — пробелькотів Гарві. Його приголомшив такий поворот подій.

Читать дальше

Шрифт:

Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Викрадач вічності»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Викрадач вічності» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё не прочитанные произведения.


Отзывы о книге «Викрадач вічності»

Обсуждение, отзывы о книге «Викрадач вічності» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.