Валерій Поляков - Щоденники дракона

Здесь есть возможность читать онлайн «Валерій Поляков - Щоденники дракона» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2006, ISBN: 2006, Издательство: Видавець Карпенко В.М, Жанр: Фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Щоденники дракона: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Щоденники дракона»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Валерій Поляков — аматор і послідовний творець українського фентезі, що вже відомий нашому читачеві по книзі «Бусове поле» («Український письменник», 2003 рік). Цього разу його уява полинула на далеку чужу планету Нілмар, де панує мир і спокій, де війни ведуться тільки між… А от між ким ведуться війни і чому читач дізнається разом з трьома нерозлучними друзями, які при першій можливій нагоді охоче відмовились від розміреного життя спокійних, і забезпечених усім необхідним обивателів.
Оскільки в книзі йдеться про цілковито незнаний нами світ, автор широко застосовує зрозумілі для сучасного читача терміни і поняття (включаючи назви предметів, міри довжини і т. п.), які допоможуть легко стежити за перебігом описаних подій, не користуючись чисельною довідковою та історичною літературою по планеті Нілмар.

Щоденники дракона — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Щоденники дракона», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать
Підійшовши до багаття вона скинула на землю свою ношу присіла й побажала - фото 5

Підійшовши до багаття, вона скинула на землю свою ношу, присіла й побажала хазяям щастя в дорозі. Добросердний гном, що вже мав себе за її старого знайомого, одразу привітав дівчину:

— Добре, що ти не забарилася! Бо друг мій вже хвилювався, чи прийдеш? Дивись — ледь не скаче від радості! То вже знайомтесь, як у вас, ельфів, ведеться! Ви ж без віршів не можете!

Молоді ельфи придивлялися одне до одного. Першим почав Лам.

— Чи випадково у цьому світі
Наші путі зійшлись?
Як, розкажи, бува, що вітер
Серце несе у вись?
Вірю, ми інших доріг не мали.
Зустріч ця — не дарма!
Я б в інший вимір побіг за тобою.
Та ось — ти прийшла сама!

— Я ж казала — ти справжній ельф!
Аби язиком плести!
Може і справді так нам судилось,
А може мені піти?

— Ні, залишайся! Я ж не навмисно.
Пробач, якщо дурницю сказав!
Ти ж така гарна! І образ твій звісно
Пута думок моїх розв’язав!

— Може на гномах знаюсь я мало,
Але тут скажу вам обом:
Ніколи такого ще не бувало,
Щоб ельф — та не був тріплом!

— Правду кажу. Це щире зізнання —
Гарніших дівчат не стрічав!
А щоб ти сприйняла це як залицяння,
Я приводу ще не давав!
Додам лиш одне: мені з тобою
У мандри приємно піти.
Лишайся! І я ризикну головою,
Щоб була у безпеці ти.

— Е ні! Про безпеку сама я подбаю!
Хоча… хай вже буде так!
Я з вами охоче в гурті поблукаю…

Не витримавши, Маарі приснула сміхом і, звертаючись до гнома, сказала з удаваним гнівом:

— А що я казала! Як ельф, то причепа! Та ще й тріпло!

За якусь годину лише сліди прим’ятої трави вказували, куди подались нові друзі.

Розділ другий

Гном у пошуках здобичі відірвався від друзів і забіг далеко наперед. Маарі та Лам неспішно ішли лісом і вели тиху розмову:

— Дивись, дерева червоніють, пташині зграї вже на південь потягли, ночами холод біля багаття пробирає… Чи не час нам звертати кудись на південь?

— Хороша думка! Я б теж охоче пішла на південь. Тільки от що скаже Равеш? До речі, де він подівся?

Поза чагарниками розкотився сміх:

— Наші чутливі ельфи не відчувають присутності гнома! Ні, з вами таки щось не гаразд! Я ось тут підстрелив пару фазанів. Краще кидайте рюкзаки і допоможіть їх обпатрати!

Ельфи вийшли на невеличку галявину, що потонула у хмарі пуху. Посеред тієї хмари невиразно вимальовувалася постать гнома.

— Неймовірно! — скрикнула Маарі. — Ніколи в житті не повірю, що тут була лише пара фазанів. Скоріше за все тут була купа подушок!

— Смійтеся, смійтеся! Краще б ви, поки я розпалю вогонь, нарвали лісової цибулі на салат. Он її скільки навкруги!

Кажучи це, Рав кресонув пальцями, промовивши закляття, підпалюючи суху траву та тоненькі гілочки. Коли полум'я розгорілося, він почав акуратно докладати туди грубіші дрова.

— Раве! Як ти дивишся на те, аби побувати у Фісбенесі? — запитав Лам.

— Місто? Що ми там забули? Те саме, що й селище, тільки значно більше. Отже більше гамору, штовханини. Що в цьому хорошого?

— Хоч би й університет. Я б залюбки попорпався у його бібліотеці. Та й грошей у нас обмаль. Було б непогано підзаробити кілька монет. Ми ж не можемо жити на самій дичині та лісовій цибулі.

— Тоді, я не проти. Якщо ви обоє — за, то пішли! А чого це ви смієтесь?

— Ти бачила? Голос розуму він не почує! Тільки голос шлунку! — сміявся Лам.

— На те й гном, аби шлунком думати! — підхопила Маарі.

— Добре! Хай я буду гномом-ненажерою, та хто ж тоді подбає, щоб ви не ходили голодні? Без мене ви за кілька днів ноги простягнете! Віршомази нещасні! — огризнувся Рав. — Скільки туди йти? Якщо дивитися по мапі — днів п’ятнадцять, а може й двадцять?

— Трохи менше, якщо не зволікатимем. А зволікати не варто, бо зима вже близько. Днів за тридцять тут лежатиме сніг, і в курені стане не дуже затишно. Сам знаєш! Пам’ятаєш, ми одного разу спробували так зимувати?

— Ще б пак! Як згадаю, аж шкіра холоне! Добре, тоді селище недалеко трапилось!

— Тому й кажу — пішли у Фісбенес. Там одразу знайдемо і житло, й роботу! До речі, я справді хочу побувати у книгозбірні!

Поки друзі сиділи над мапою та визначали маршрут, вже й смерклося. Переночувавши на цій же галявині, з самого ранку друзі рушили прямо на південь.

Та ще до полудня зустріли неочікувану перепону. Перед ними розляглося велике болото, не позначене на мапі. Це було дивно, адже мапи були перевірені багато разів!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Щоденники дракона»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Щоденники дракона» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Щоденники дракона»

Обсуждение, отзывы о книге «Щоденники дракона» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x