Мирослава Горностаева - Астальдо

— Ходімо, оtorno, — мовив Руссандол лагідно. Фіндекано дав розвернути себе, мов ляльку. Повз нього прослизнув Макалауре — quentaro явно не міг сперечатися з розлюченим батьком, і хотів щезнути з двору якомога швидше.

Лісом вони йшли мовчки. Макалауре ковзав попереду, мов нечутна тінь, опустивши голову. Руссандол навпаки гордо підвів чоло, увінчане оберегом з міді. Його рука твердо обіймала Фіндекано за плечі. Така надійна дружня правиця… Нолофінвіон боровся зі слізьми — Астальдо не личить плакати.

— Здається мені, - врешті вимовив Майтімо, — що перш, ніж відплисти до Ендоре, потрібно було б навести лад удома. Але Чорного Валу не візьме ні стріла, ні меч, мій Астальдо. Принаймні тут, у Валінорі… Батько замучив мене докорами щодо нашого побратимства, бо цей лихий Вишній постійно підбурює татка проти Аttea та Nelya Nosse .

— А є місце, де його можна дістати стрілою? — спитав Фіндекано люто. Сльози його висохли, а сині очі — спадщина по Індіс-Ваніе — спалахнули крижаним блиском.

— Місце є — те саме Ендоре [64] Ендоре (Endore) — Середзем’я , - мовив Майтімо, — я чув про це… Від Руміла. Тут, у Валінорі, розумієш… Не знаю як пояснити, але багато чого підтримується штучно… Ну, тут завжди тепло… Завжди ясно… Вітерець лише легкий, дякувати Вишньому Манве… А вже за Тол-Ерессеа — там вітри гуляють… Чого я і наполягав захопити теплі речі. І в Ендоре… Там по-іншому. Там тіні обростають плоттю. Це не мої слова — так мовив Руміл. Якщо хтось безтілесний від початку, ну, Мая, наприклад, довго житиме в Ендоре-Середзем’ї, то він отримає тіло, і вже не зможе покинути його просто так. Стати безтілесним духом, розумієш? Ну, ти бачив колись, як щезають Маяр, або Вишні?

— Бачив, — сказав Фіндекано, — бачив, як полишає змагання Великий Ороме… Бачив, як іде геть Мати Яванна… Їхні тіла стають прозорими і зникають. А потім — спалах, і все…

— Все так, бо вони — еаlar [65] Еаlar (кв) — безтілесні . А у Середзем’ї, якщо хтось з еаlar пробуде там достатньо довго, то щоб звільнитися від тіла, потрібно це тіло зруйнувати… Вбити. Це дуже болісна qualme [66] Qualme (кв) — погибель, агонія … Розумієш? А найстрашніше, що ставши еаlar , вони тужать за тілом… Вони не хочуть бути безтілесними, вони прагнуть hroa [67] Hroa (кв) — матеріальне тіло , як спраглий — води…

— А Вишній Мелькор теж прагне hroa ?

— Не сумніваюсь, — протягнув Майтімо спроквола, — як і усі оті його Маяр-вовкулаки. Чим він їх і підманув, напевне. Руміл пояснював, що для безтілесної істоти відчуття hroa все одно, що кохання для дорослих Ельдар.

- І Чорний Вала тепер еаla [68] Еаla (кв) — безтілесний … - пробурмотів Фіндекано, — Майтімо, він же просто мусить повернутися в Середзем’я!

— От ми його там і зустрінемо, — урочисто сказав Руссандол, — і відправимо знову до Мандосу.

Між деревами майнула блакить Іліну. Майтімо сповільнив крок.

— Тато не мусив так говорити про… вас, нащадків Індіс, — мовив стиха, — але він останнім часом трохи… дивний. Працює як навіжений, говорить, що мусить втілити якусь мрію свого життя. Яку — нікому не говорить, навіть оцьому Мелькору, хоча той і ходить довкола нього наче ngauro . Розмови веде чудні — от, як, наприклад, звучить аmilesse [69] Аmilesse (кв) — ім’я, котре давалося ельда матір’ю окрім офіційного імені, часто в спалаху духовного осяяння, могло передбачити долю дитини, або ознаку характеру, чи фізичну рису. його мами Міріель?

— Материнське ім’я пані Міріель? — спитав Фіндекано здивовано, — Серінде [70] Серінде (Serinde) — Вишивальниця …

— А тато запевняє, що потрібно вимовляти «Терінде». Як Ваніяр. І там, де ми завжди говоримо «с» теж вимовляти «т». Говорить, що це принципово, що ми, Нолдор, зіпсували мову, і стали гіршими від Ваніяр, котрі є іграшками Богів. А коли перестає сварити Ваніяр, то починає оповідати, що Телері є слабкими, нерозумними і негідними зватися Ельдар. І виходить зрештою, що право зватися Ельдар у Валінорі мають самі лише Нолдор, а вже ті Квенді, котрі зосталися в Ендоре, так і взагалі не варті доброго слова. Негоже засуджувати батька, але матуся говорить, що подібні думки є злом, і звинувачує в усьому Валу Мелькора. На що татко зазвичай відповідає, що жоден Мелькор, хоч він і Вала, не проникне йому в душу, що це його власні думки, а якщо їй це не до вподоби, то нехай повертається до батьківського дому. У нас все погано, Фіндекано… Ти навіть не знаєш, наскільки погано.