…вітаю, характернику — українському читачеві добре відоме значення слова «характерник», яке часто використовується стосовно запорізьких козаків і означає завзятого войовника, який має низку надлюдських чи магічних властивостей (уміння провіщувати майбутнє, заговореність від стріл та куль тощо); саме в цьому значенні — войовника із властивостями чаклуна — це слово використовує і Ярпен Зігрін.
…Півстайє звідси, біля гостинця — стайє — одиниця виміру довжини в середньовічній Європі та в стародавніх Польщі й Литві. Часто пов’язують із переінакшеною давньогрецькою мірою довжини «стадій»; становить від 130 до 180 метрів.
…Так звана Бура хоругва — у польській військовій справі часів Речі Посполитої та Великого Князівства Литовського хоругва була військовим підрозділом, що приблизно відповідав роті — тактично окремому та мобільному військовому підрозділу; найчастіше розмір варіювався у межах 150–300 людей.
…Не бачу тут нікого в королівських кольорах — середньовічна армія не користувалася уніформою в нашому розумінні слова (як одягом однакового пошиву), але використовувала кольори, що відповідали гербовим барвам рицарів та вельмож, які стояли на чолі підрозділів. Відповідно тут — маються на увазі кольори гербу королівської фамілії та держави.
…обидва кораблі мають гостродонні корпуси — гостродонними чи кілевими звуться судна, що мають досить великий підйом днища та кіль як специфічну конструкцію днища; на відміну від плоскодонних річкових кораблів кілеві швидкохідніші, але й глибше занурюються у воду, мають глибшу осадку.
…яка належить до ряду Amphipoda, чи Бокоплави — ряд амфіподів чи бокоплавів реально існує і в нашому світі й нараховує понад 7000 видів; утім, у наших умовах розміри їхні куди менші, 5—25 сантиметрів.
…Візімір витребував з Новіграда впровадження права складу. Фольтест із Темерії відповів реторсійними мірами, беззаперечним правом складу у Визімі й Ґорс Велені — перераховано правові інструменти регламентації та організації торгівлі за часів Середньовіччя. Зокрема, «право складу» передбачало заборону транзиту певних товарів через міста чи території, які те право мали; купці повинні були зупинятися у складових містах і торгувати там протягом певного часу, збуваючи товар місцевим жителям (по факту, така міра, окрім іншого, сприяла стягненню торговельних податків). Реторсійні міри — свого роду «симетрична відповідь» у правовому полі в міждержавній політиці; застосовувалися як відповідь на міри репресивного характеру, які інша держава вже ввела стосовно держави даної.
…Реданія майже не має мануфактур, а ремісники конкуренції б не витримали — у мануфактурі, на відміну від цехів, використовувалися наймана праця і — широко — розділення праці; на відміну від цехів, не мали жорсткого регламенту та обмежень щодо умов чи обсягів праці й таким чином були економічно вигідніші та сильніші. Цехи довгий час протистояли мануфактурному виробництву — у тому числі й насильницькими методами.
…десять відсотків ad valorem — від лат. «з ціни»; назва мита в митних тарифах, яка береться у розмірі відомого відсотку з ціни товару (відповідно, розмір його з ціни шкір лисів та котів — відчутно відрізнявся).
…два галери за годину — у нашій реальності назва розмінної монети в германських країнах часів Середньовіччя та Модерної доби; активно використовувався в Австро-Угорщині. Назва походила від місцевої назви пфеніга, відчеканеного у швабському місті Швебіш-Галле.
…удаючи зацікавленість глиняними окаринами — окарина — стародавній духовий інструмент, глиняний свищик, флейта; за формою нагадував яйце або загладжену коробочку з дірками для пальців (від чотирьох до десятка).
Територія університету була екстериторіальною — екстериторіальність (від лат. ex — «назовні» і territorialis — «те, що належить до даної місцини, території») — статус об’єктів чи людей, які виведено з-під дії місцевого законодавства. Університети в середньовічній Європі мали специфічні права та привілеї, що поширювалися як на студентів та викладачів (як представників специфічного «цеху вчених»), так і на території, яку університети займали. Зокрема, незалежність університетів стосувалася внутрішнього життя (правила викладання, присудження ступенів, запрошення викладачів тощо, правила внутрішніх уставів) та зовнішніх контактів (за університетами було закріплено право суду для своїх членів, право ношення зброї — за жаками-студентами та викладачами, звільнення від аналогів та податей тощо).
Читать дальше