Террі Гудкайнд - Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів

— Так. Ви знаєте, навіщо вона тут?

— Сказала, що хоче поговорити з Магістром Ралом. — Келен насупилася і помітила, що Кара теж зрушила брови.

— Про що?

— Вона сказала, що шукає чоловіка: Сай… щось там. Ім'я мені не знайоме.

Каже, що він зник минулої осені, і їй сказали, що Магістр Рал може їй допомогти.

— Ну треба ж, — хмикнула Келен. — А вона не сказала, яка в неї справа до цього зниклого чоловіка? — Капітан ще раз глянув на жінку.

— Вона сказала, що повинна була вийти за нього заміж. — Келен кивнула.

— Цілком можливо, що вона шляхетного походження, але якщо це так, то я змушена визнати, що не знаю її імені.

Капітан переглянув список і на звороті знайшов потрібне ім'я.

— Її звати Надін. Титулу не назвала.

— Що ж, тоді подбайте, будь ласка, щоб леді Надін перепровадили в окремі апартаменти, і простежте, щоб їй там було зручно. Скажіть їй, що я прийду поговорити з нею і, можливо, зможу їй допомогти. Нехай їй принесуть вечерю і все, що потрібно на ніч. Передайте їй мої вибачення і скажіть, що у мене є справи першорядної важливості, але потім я обов'язково зроблю їй візит. І додайте, що я бажаю зробити все можливе, щоб допомогти їй.

Келен могла зрозуміти почуття жінки, яку розлучили з коханим; вона сама не раз їх відчувала.

— Я займуся цим негайно, Мати-сповідниця.

— І ще одне, капітан. — Келен дивилася, як жінка мне в пальцях хустинку. — Поясніть пані Надін, що в Ейдіндрілі зараз неспокійно через війну з Імперським Орденом, і заради її безпеки ми наполегливо просимо її не покидати цих апартаментів. Поставте біля дверей надійну охорону. І лучників по обидві сторони коридору. Якщо вона спробує вийти, чемно умовте її повернутися назад і чекати. Якщо знадобиться, скажіть, що такий мій наказ. Але якщо вона все одно зуміє вирватися, — Келен глянула під уважні блакитні очі капітана, — убийте її.

Капітан вклонився, і Келен рушила далі по галереї. Кара йшла за нею по п'ятах.

— Так-так, — вимовила Морд-Сіт, як тільки вони вийшли з Залу прохань. Нарешті до Матері-сповідниці повернувся здоровий глузд. Я знала, що не помилилася, дозволивши Магістрові Ралу взяти тебе. Ти будеш йому гідною дружиною.

Келен звернула в коридор, який вів до кімнати, де сторожа тримала незнайомця.

— Моя думка не змінилася, Кара. Просто, враховуючи появу нашого дивного гостя, я даю леді Надін можливість зберегти життя. Але ти помиляєшся, якщо гадаєш, що я буду вагатися хоч би мить, коли потрібно захистити Річарда. Крім того, що я люблю його більше власного життя, без нього і Д'хара, і Серединні Землі втратять свободу. Імперський Орден це розуміє і піде на все, щоб дістатися до нього.

Цього разу посмішка Кари була щирою.

— Я знаю, що і він любить тебе не менше. Саме тому мені не подобається, що ти хочеш розмовляти з цією людиною. Магістр Рал мені голову відірве, якщо вирішить, що я дозволила тобі підійти до небезпечної людини ближче, ніж потрібно.

— Річард чарівник за покликанням. Я теж народилася з магічним даром. Коли Даркен Рал знищував сповідниць, він посилав за кожною цілий Квод, тому що один чоловік не представляє для сповідниці великої загрози.

Згадавши про загибель сповідниць, Келен відчула знайомий, але вже приглушений смуток. Приглушений, тому що здавалося, з тих пір пройшло багато часу, хоча насправді ледь минув рік. Перші місяці були найжахливішими — їй здавалося, що, виживши, вона зрадила своїх сестер. Тепер вона залишилася останньою.

Рухнувши зап'ястям, Кара взяла ейдж в руку.

— Навіть такий, як Магістр Рал? Чарівник з даром?

— Так — і навіть якщо він на відміну від Річарда знає, як своїм даром користуватися. Адже я не тільки сповна володію даною мені магією, але й володію чималим досвідом. Я вже давним-давно втратила рахунок…

Келен замовкла, а Кара задумливо покрутила в пальцях ейдж.

— Мабуть, в даному випадку небезпека ще менше, оскільки я поруч.

У коридорі, прикрашеному гобеленами і різьбленими панелями, юрмилися солдати з блискучими мечами, бойовими сокирами та списами. Непроханого гостя тримали в маленькій елегантній приймальні, розташованій поруч з куди більш скромно обставленою кімнатою, де Річард зазвичай радився зі своїми офіцерами і вивчав знайдений в замку Чарівника щоденник. Солдати попросту заштовхали чужинця в найближче приміщення до тих пір, поки начальство не вирішить, що з ним робити.

Келен легенько торкнула найближчого солдата за лікоть. М'язи його оголеної руки здавалися сталевими, і піка, яку він тримав у кулаку, з таким же успіхом могла бути вмурована в камінь. Не менше десятка нерухомих пік були націлені на двері кімнати, звідки не долинало ні звуку. За списоносцями стояли солдати, озброєні мечами і бойовими сокирами.