Террі Гудкайнд - Сьоме Правило Чарівника, або Стовпи Творіння

Річард зробив ще крок вперед. Розмахуючи ножем, Дженнсен відступила.

— Якщо ти хочеш отримати Келен, ти повинен пройти через Дженнсен, — крикнула сестра Мердінта.

Річард кинув на неї нічого не виражаючий погляд:

— Ні.

— Ти повинен! — Завила сестра. — Ти повинен вбити Дженнсен, інакше Келен помре!

— Ти в своєму розумі? — Накинувся на неї Себастян.

— Помовч, Себастян! — Відрізала сестра. — Спасіння приходить лише через жертву. Все людство зіпсоване. Один індивідуум не представляє ніякої цінності. Одне життя не коштує нічого. Неважливо, що з нею трапиться, має значення тільки саме жертвоприношення.

Себастян дивився на неї і не знав, що відповісти. У нього явно не знаходилося доводів на захист життя Дженнсен.

— Ти повинен вбити Дженнсен, інакше я вб'ю Кален, — обернувшись до Річарда, заверещала Мердінта.

— Річард, — простогнала нещасна Мати-сповідники, все ще не зовсім розуміючи, де вона і що відбувається.

— Келен, спокійно, — м'яко вимовив Річард.

— Це останній шанс! — Волала сестра Мердінта. — Останній шанс врятувати дорогоцінне життя Матері-сповідниці! Останній шанс, або вона дістанеться Володареві пекла. Притримай його, Дженнсен, поки я буду вбивати його дружину!

Дженнсен злегка похитнуло те, що сестра нацьковує Річарда на неї. Але це не мало значення. Сестра теж жадала смерті лорда Рала. Вони всі хотіли його смерті.

Пора покласти всьому цьому край. Брат не зможе заподіяти їй шкоду своїм чарівництвом. Невідомо, звідки це стало відомо Себастяну, але пора покласти цьому край, поки шанс не втрачено знову. Але, цікаво, навіщо це знадобилося Мердінті…

Незрозуміло було і те, навіщо сестра намагалася роздратувати лорда Рала, щоб він завдав удару своєю магією, направивши всю силу на Дженнсен, і таким чином відкрив їй шлях, про який вона так довго мріяла…

Гаразд, все так і має бути. І нема чого більше чекати!

Давши волю крику, повному накопиченій за все життя ненависті, повному пекучої туги за вбитою матір'ю, повному виючою люті голосу, що верещав в голові, Дженнсен кинулася на Річарда.

Вона знала, що він використає для власного порятунку чарівництво. Завдасть магічного удару, подібний до того, якого завдав тисячному загону вершників. І буде вражений, коли чари не спрацюють, коли вона прорветься крізь смертельні заклинання і встромить ножа у його злісне серце. Він занадто пізно зрозуміє, що вона невразлива.

З лютим виттям Дженнсен налетіла на брата.

Вона чекала жахливого вибуху, чекала, що доведеться пройти крізь грім і блискавки, але нічого подібного не сталося. Річард попросту блокував удар і зловив її зап'ястя. Простіше нікуди!.. Він не використовував чари і не вимовляв заклинань. Він взагалі не скористався чарівною силою.

Для звичайної сили Дженнсен невразливою не була. А фізично Річард був явно сильнішим.

— Заспокойся, — сказав він.

Дженнсен люто пручалася, в її скаженій атаці вихлюпувалася грізною бурею вся накопичена ненависть і біль. Лорд Рал завбачливо тримав на відстані її праву руку, а дівчина бушувала, стукаючи йому в груди кулачком лівої. Річард міг голими руками розірвати її навпіл, але чомусь дозволяв їй вити і бити його. А потім навіть дав можливість відскочити назад. Дженнсен стояла, важко дихаючи і як і раніше стискаючи в кулаці ніж, і сльози злоби і люті струмували по її щоках.

— Убий її! — Знову заверещала сестра Мердінта. — Або Келен помре!

— Ти в своєму розумі? — Крикнув сестрі Себастян. — Вона сама уб'є його! Він навіть не озброєний!

Річард нахилився до лежачого на землі заплічних мішках і дістав з нього невелику книгу.

— Я озброєний.

— Що ти маєш на увазі? — Сторопіла Дженнсен. Тепер погляд мерзотника був звернений на неї.

— Це давня книга під назвою «Стовпи Творіння». Її написав наш предок, Дженнсен, один з перших лордів Ралів, той, хто прийшов до повного розуміння того, що породив перший в нашому роду. Його звали Елрік Рал, і він, крім усього іншого, створив узи. Це дуже цікава книга.

— Думаю, в ній написано, що лорд Рал повинен вбивати таких, як я, — вимовила Дженнсен.

— Звичайно, — посміхнувся Річард. — Саме так.

— Що? Невже в ній це написано? — Дженнсен насилу вірилося, що він підтвердить сказане.

Річард кивнув:

— У ній пояснюються причина, через яку всі дійсно позбавлені дару нащадки лорда Рала повинні бути знищені.

— Я знала це! Ти намагався брехати! Але це правда! Це все правда!

— Але я не стверджував, що послідую цій раді. Я лише сказав, що в книзі написано, що таких, як ти, слід знищити.