Террі Гудкайнд - Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг

— «Здається» — вірне слово, — зітхнувши, сказав Натан.

Вона спохмурніла і повернулася до нього. — Що ти маєш на увазі?

Він роздратовано відмахнувся. — Почекай хвилину. Всього декілька хвилин. Цікавий той факт, що стеля і стіни покриті свинцем, щоб запобігти потраплянню води; навколо цього місця встановлений магічний щит для ще більшого захисту. Вхід теж був закритий щитом.

— Але люди Бандакара не мають магічного дару, та й земля їх була під охороною магічної печатки. Тут не було від кого ставити захист.

— Тим не менше, та печатка в один прекрасний день звалилася, — нагадав їй Натан.

— Правильно, так і було. — Енн задумливо постукував пальцями по підборіддю. — Цікаво, як це трапилося.

Натан знизав плечима. — Я б теж не проти це дізнатися, хоча зараз це не так вже й важливо. Він клацнув пальцями, немов відкидаючи геть несуттєві проблеми. — Зараз важливо тільки те, що це відбулося. Хто б не заховав тут книги, він хотів приховати їх і захистити. Він пішов на великі затрати, щоб бути впевненим у тому, що книги залишаться лежати тут в недоторканності. Магічні щити — не перешкода для необдарованих, їм більше зашкодила би вага кам'яного пам'ятника. Але у них не було причин припускати, що тут щось приховано. Та й що могло б змусити їх запідозрити щось подібне? Той факт, що підземелля залишалося недоторканим протягом тисяч років, доводив, що вони ніколи і не думали знайти тут що-небудь незвичайне. Мабуть, щити були встановлені для охорони від загарбників, які могли одного разу захопити Бандакар, як це зробили люди Джегана.

— Думаю, в цьому є сенс, — пробурмотіла вона, обдумуючи почуте. — Дійсно, ніхто не міг очікувати, що печатка Бандакара буде коли-небудь зруйнованана. Щити були всього лише ще однією пересторогою.

— Або пророцтвом, — додав Натан.

Енн підняла очі. — Можливо. — Щоб справитися з такими щитами, був потрібен чарівник, що володів здібностями Натана. Навіть Енн з її досвідом не змогла б пройти деякі з них. Вона читала, що в стародавні часи бували щити, пройти які можна було лише за допомогою магії Збитку.

— Але можливо, ці книги були складені тут просто для збереження. На випадок, якщо що-небудь станеться з іншими екземплярами.

— Ти й справді думаєш, що вони пішли б на такі труднощі тільки заради цього? — Запитала вона.

— Ось подивися: усі книги з Палацу Пророків загинули, чи не так? А книги пророцтв дуже небезпечні. Деякі з них знищені, деякі потрапили у ворожі руки, деякі просто зникли. У місці такому як це зберігалися резервні екземпляри таких книг, особливо якщо пророцтво пророкує можливість таких непередбачених обставин.

— Може ти і правий. Мені доводилося чути про пророцтва, які були заховані, щоб зберегти їх і не дати непосвяченим їх побачити. — Вона струснула головою, обводячи кімнату пильним поглядом. — Однак я ніколи не чула про знахідки, подібних до цієї.

Натан вручив їй книгу. Її древній шкіряний перепліт колись був червоного кольору, але зараз збляклий колір прийняв коричневий відтінок. У ній було щось знайоме, ніби вона вже не раз бачила цей потертий позолочений корінець. Вона відкрила обкладинку і перевернула перший суто сторінку.

— Оце так. Ну треба ж! — Енн задумливо дивилася на назву. — Книга Глендхілла по Теорії Відхилень. Як чудово знову тримати її в руках. — Вона закрила книгу і притиснула її до грудей. — Немов старий друг воскрес із мертвих.

Ця книга була однією з її улюблених серед розгалужень пророцтв. Це був основний том, що містив цінні відомості про Річарда. Безліч разів за останні століття вона перечитувала її, поки чекала його народження. Фактично, вона знала її зміст напам'ять, і те, що книга загинула разом з Палацом Пророків, завдало їй справжнього горя. Вона містила безцінну інформацію про те, що має статися.

Натан ривком зняв з полиці інший том і похитував ним перед нею, лукаво вигнувши брову. — Теорія Роздвоєнь і Подвійних Вузлів.

— Ні, — Вона вихопила книгу з його рук. — Цього не може бути.

Ніколи жодне повідомлення не підтверджувало напевно, що цей невловимий фоліант дійсно існує. Енн і сама на прохання Натана розшукувала його всякий раз, коли їй доводилося подорожувати. Та й Сестри, за її спеціальному наказом, шукали його, коли відправлялися в поїздки. Вони зустрічали стільки згадок про цю книгу, але жодна підказка не давала результату. Всі пошуки заходили в тупик.

Вона дивилася на високого пророка знизу вгору. — Це справді вона? Багато старих записів заперечують, що вона взагалі коли-небудь існувала.