Террі Гудкайнд - Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг

Щоб пройти Замок з кінця в кінець, необхідно минути більше тисячі кімнат. У ньому не було коридорів, тільки сходові прольоти, по яких потрібно було спускатися і підніматися. Щоб пройти через ці багаторівневі лабіринти, потрібно було подолати кілька магічних щитів. Навіть люди, які виросли в Замку, легко могли заблукати в його приміщеннях, що вже говорити про новачків, що вперше потрапили сюди. Вони ризикували назавжди залишитися в нескінченних переходах.

Загарбники, не знайомі з розташуванням кімнат і які занадто далеко ввійшли в цей лабіринт, виявилися б перед дивним вибором: відступити тим же шляхом або ж рухатися вперед, щоб пройти Замок наскрізь. Однак, і той і інший шляхи не обіцяли нічого хорошого. Варто тільки пройти через кілька дверей, як приміщення приймають дивовижний вигляд — в них не стає жодного вікна. Просуватися далі можна лише покладаючись на удачу, оскільки орієнтуватися стає просто неможливо. Після довгих блукань по всіх цих кімнатах людина, не знайома з планом розташування приміщень, починає турбуватися, чи проходила вона вже через це приміщення, чи ще ні, тому що кожна нова кімната сильно нагадує, щонайменше, дюжину попередніх. У минулому в Замок не раз проникали шпигуни, які так і згинули в лабіринті його кімнат. Деякий час по тому в одній з них просто знаходили мертве тіло.

Однак, треба визнати, що не всі, хто прагнув заподіяти шкоду Замку і його мешканцям, були новачками. Серед ворогів були і зрадники з числа жителів Замку.

— Згоден, ти ще жодного разу тут не заблукала, — нарешті визнав Зедд. — Але ти живеш тут не надто довго, і, мабуть, просто не встигла почати досліджувати віддалені куточки. Тут таїться кілька видів небезпеки, і можливість загубитися в приміщеннях Замку — лише одна з них. Те місце, куди ми прямуємо, дуже схоже на лабіринт, і загубитися там простіше простого. Ти повинна будеш докласти всі свої здібності, щоб запам'ятати шлях туди. Я ж зроблю все, що зможу, щоб тобі допомогти.

Рікка кивнула з безтурботним виглядом. — Я цілком здатна запам'ятати кілька поворотів. Під час патрулювання мені доводиться займатися цим кожен день.

— Не варто бути занадто самовпевненою. Це набагато складніше, ніж просто «запам'ятати кілька поворотів». Я виріс в Замку, але і я можу заблукати тут. Не існує одного прямого шляху до нашої мети. Іноді обраний напрям не призведе нікуди, тому, що ти можеш помилитися і опинитися на більш низькому поверсі, ніж розраховувала. Крім того, деякі магічні щити мають властивість переміщатися від одного проходу до іншого. Це — частина їх магії, покликана перешкодити шпигунові, якому вдалося роздобути карту приміщень Замку.

Сказане не справило на Рікку великого враження, вона знизала плечима.

— Зрозуміло. Дуже схоже на Народний Палац. Там теж є приміщення, куди публіка не допускається. Ці частини Палацу час від часу змінюються, їх теж неможливо пройти прямим шляхом, навіть якщо станеться так, що всі проходи будуть відкриті. От тільки такого ніколи не трапляється.

— Пам'ятаю, я був там. Правда, я побував тільки в громадських приміщеннях, але і вони досить заплутані. Це було після того, як Даркен Рал захопив Річарда. Хоча, у мене була деяка перевага — я ж знав, що Народний Палац побудований у формі заклинання, розташованого на величезній ділянці землі. Крім того, я знаю, як написати таке заклинання, тому зміг розібратися, де розташовані його сполучні ланки.

— Чудово, — сказала Рікка, — Ми повинні знайти кілька шляхів до потрібного місця, щоб бути в змозі потрапити куди слід, навіть якщо Замок захоплять вороги. А якщо доведеться когось переслідувати, ми повинні мати можливість випередити ворога. Нам потрібно більше, ніж просто запам'ятати ряд поворотів. Ми повинні запам'ятати всі приміщення, де будемо проходити. Кожен поворот, який ми робимо, складає в моїй голові частину карти цього місця. Кожен новий поворот додає нові деталі до загальної картини. З цією картиною, що складається в моїй голові, я зможу дістатися до потрібного місця різними шляхами, тому що весь час буду тримати в пам'яті загальну картину і пам'ятати, які частини її складають.

Зедд здивовано кліпнув. — Здається, у тебе є чудовий талант.

— Ці речі я завжди розуміла легше, ніж людей.

Зедд коротко хрюкнув від сміху.

— Думаю, ти розумієш людей набагато більше, ніж хочеш зізнатися.

Вона тільки посміхнулася.

— Гаразд. А тепер послухай мене, — сказав він. — Цієї ночі ти повинна будеш запам'ятати не тільки безліч поворотів. Більш того, єдиний шлях у те місце закінчується безліччю щитів. Якщо у тебе немає дару, єдиний спосіб для тебе потрапити туди — допомога обдарованого, який здатний пройти їх. Якщо коли-небудь це стане необхідним, Річард проведе тебе через них так, як сьогодні це зроблю я. Але незалежно від того, як точно ти запам'ятаєш дорогу, запам'ятаєш розташування щитів і шляху їх переміщення, ти ніколи не зможеш подолати жодного з них сама. Це означає, що ти ніколи не зможеш повторити наш сьогоднішній шлях.