Террі Гудкайнд: Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця

Крім того, він був дуже заклопотаний думками про Келен, щоб бути в стані заснути. Будучи безпосередньо полонянкою самого Імператора Джегана, вона була зовсім неподалік.

Іноді, коли він залишався наодинці з Ніккі пізніми ночами перед багаттям, Ніккі дивилася на язики полум'я і відверто говорила з ним про те, які жорстокості учиняв над нею Джегань. Ці історії тепер роздирали душу Річарда.

У нього не було можливості побачити резиденцію імператора, але коли вони до цього перетинали розтягнувся табір в той день, він помітив великі командні намети.

Відчуття від погляду в зелені очі Келен після всього пережитого, навіть протягом скороминущої миті, переповнило його радістю і полегшенням. Він таки врешті-решт знайшов її, і вона була жива! Тепер йому потрібно знайти спосіб визволити її.

Остаточно переконавшись, що жінка, яка завдала йому удару ножем, не ховається в тіні для чергової спроби, Річард нарешті відняв руку від стегна, щоб оглянути рану.

Виявилося, що все не так погано, як могло б бути. Якби він спав так само міцно, як Джонрок, то, швидше за все, зараз все виглядало б набагато гірше.

Він подумав, що болючі переживання, які не давали йому спокою, фактично зробили йому гарну послугу. Та гостра біль, що спочатку пронизала ногу, вже затихла.

Те, що він сильно затиснув рану долонею, змогло зупинити кровотечу. Рана, що була отримана раніше цієї ночі теж була болючою, але, також виявилася не такою страшною, як могла б бути. Вістря ножа жінка натрапило на лопатку і та перешкодила спробі вбити його.

Двічі за цю ніч смерть навідувалася до нього, але пішла ні з чим. Річард пам'ятав старий вислів, що біду породили третім дитям. Він сподівався не зустріти третє дитя.

Варто було йому лягти на бік і спробувати ще раз трохи подрімати, як раптом він помітив тінь, що ковзнула серед фургонів. Тим не менш, хтось підходив швидше впевнено, ніж крадучись. Річард сів, коли командер Карго зупинився перед ним. У тьмяному світлі Річард міг явно розгледіти лускате татуювання, яке вкривало праву сторону його обличчя.

Оскільки командер був без шкіряних наплічників і нагрудників, які він зазвичай носив і був навіть без сорочки, Річард відмітив, що татуювання з кусочками луски тягнулося по плечу і навіть покривало частину його грудей.

Татуювання підкреслено надавало йому вигляд рептилії. Між собою Річард і Джонрок іменували коммандера «Зміїна морда». Ім'я, яке більше за всі інші відповідало йому.

— Рубен, як ти думаєш, чим ти зараз зайнятий?

Як Рубена Рибника знали Річарда Джонрок і всі інші гравці з його команди. Так представив себе Річард коли його захопили в полон. Якщо й існували місця, в яких його негайно убили би, знаючи його справжнє ім'я, то в самому епіцентрі одного такого місця і знаходився Річард зараз.

— Намагаюся трохи поспати.

— У тебе немає ніяких прав, щоб змушувати жінку лягти з тобою, — Коммандер Карго викривально вказав пальцем. — Вона прибігла до мене і розповіла мені все про те, що ти намагався з нею створити.

Річард повів бровою:

— Взагалі-то, хотіла вона.

— Раніше я тебе попереджав, що якщо ви поб'єте команду імператора — і тільки після того, як ви поб'єте їх, тільки тоді ви отримаєте можливість вибрати жінок. Але до цього часу у вас немає ніякої подібної розкоші. Я не допущу будь-якої непокори моїм подібним наказам, тим більше, з вашого боку.

— Поняття не маю, що вона наговорила вам, командер, але вона пробралася сюди з наміром вбити мене. Вона хотіла бути впевненою, що команда імператора не програє нам.

Коммандер присів навпочіпки, спершись ліктями на коліна, і витріщився на ключового гравця своєї команди Джа-Ла. Вигляд у нього був такий, наче він був готовий вбити Річарда своїми руками.

— Нікчемна брехня, Рубен.

Ніж, який зовсім недавно він відняв у жінки, був затиснутий з внутрішньої боку долоні Річарда. З такої відстані він, швидше за все, розпотрошив би коммандера перш, ніж той зрозумів би, що сталося.

Але це було не на часі і не до місця. І ніяк не допомогло б Річарду повернути Келен.

Не відриваючи свого пильного погляду від очей коммандера, Річард переметнув ніж через пальці і зупинив його точно між першим і великим пальцями. Володіння ножем у руці, будь-яким ножем, навіть маленьким, надавало впевненості в собі. Він простягнув ніж ручкою коммандеру.

— З цієї причини моя нога кровоточить. Вона тицьнула в мене ним. Як, по-вашому, де-небудь ще я зміг би роздобути ножа?