Кгім Син Міма-дрібногнома, загинув од рук одного з розбійників Туріна. 209
келвари Ельфійське слово, що збереглось у мовленні Яванни та Манве в «Розділі 2»: «Тварини, живі рухомі істоти». 34
Келеборн (1) «Срібне Дерево» — назва Дерева на Тол-Ерессеа, молодого паростка Ґалатіліона. 50,273
Келеборн (2) Доріатський ельф, родич Тінґола; одружився з Ґаладріель і після завершення Першої Епохи залишився з нею в Середзем’ї. 110, 244, 265,311
Келебрант «Срібна Жила» — ріка, що витікала з Дзеркального Озера, бігла через Лотлоріен і впадала в Андуін. 311
Келебрімбор «Срібна Рука» — Куруфінів син, котрий залишився в Нарґотронді після вигнання батька. У Другу Епоху — найвправніший коваль Ереґіону; виготовив Три Перстені для ельфів; загинув од рук Саурона. 178,298,300
Келебріндаль «Срібностопа»; див.: Ідріль
Келеброс «Срібна Піна» або «Срібний Дощ» — потік у Бретілі, який впадав у Тейґлін поблизу Переправ. 228
Келеґорм Третій син Феанора, званий «Прегарним»; до Даґор-Браґоллаху разом із братом Куруфіном владарював у Гімладі; мешкав у Нарґотронді й ув’язнив Лутіен; власник Гуана-вовкодава; загинув у Менеґроті од рук Діора. 50, 76, 129, 152, 178-181, 193, 246, 247
Келон Ріка, що текла на південному заході від Пагорба Гімрінґ, притока Аросу. Назва означає «потік, що збігає з верховин». 90, 120, 129, 130, 141
Кементарі «Королева Землі» — титул Яванни. 16, 26, 27, 34
Кірдан «Корабельник»; телерський ельф, володар Фаласу (узбереж Західного Белеріанду); під час знищення Гаваней після Нірнает-Арноедіаду втік із Ґіл-ґаладом на південний Острів Балар; упродовж Другої та Третьої Епох — охоронець Сірих Гаваней у Лунській Затоці; коли з’явився Мітрандір, Кірдан вручив йому Нар’ю — Перстень Вогню. 48, 90, 109, 117, 219, 255-257, 265, 307, 318
Кіріт-Нінніах «Веселкова Розколина», якою Туор дістався до Західного Моря; див.: Аннон-ін-Ґелиз . 248
Кіріт-Торонат «Орлина Розколина» — перевал високо в горах на північ од Ґондоліна, де Ґлорфіндел бився з балроґом і зірвався у прірву. 253
Кірион Третій син Ісілдура, вбитий разом із ним на Ірисових Полях. 308
Кірт Руни, які створив Даерон із Доріату. 81
Коло Судьби Див.: Маганаксар .
Короллайре «Зелений Курган», на якому росли Два Дерева Валінору; його ще називали Езеллогар . 26
Кріссаеґрім Гірські вершини на південь од Ґондоліна, де були орлині гніздовища Торондора. 117, 154, 1852, 237
Куівіенен «Вода Пробудження» — озеро в Середзем’ї, біля якого пробудилися перші ельфи, згодом саме там застав їх Ороме. 37, 42, 45, 75, 243
Кулуріен Назва Лауреліни. 26
Курунір «Хитромудрий» — ельфійське ім’я Сарумана, одного з істарів (чарівників). 314-316
Куруфін П’ятий син Феанора, званий «Майстерним»; батько Келебрімбора. Щодо походження його імені див.: Феанор ; а щодо його історії див.: Келеґорм . 50, 76,129,178-181,193, 246
Куруфінве Див.: Феанор . 53, 61
Куталіон «Міцнолукий»; див.: Белеґ .
Лун Ріка в Еріадорі, яка впадала у Море в Лунській Затоці. 297,303
Ладрос Землі на північний схід від Дортоніону, які нолдорські королі подарували людям із Дому Беора. 147
Лаер Ку Белеґ «Пісня про Величний Лук», яку склав біля Ейтель-Івріну Турін у пам’ять про Белеґа Куталіона. 215
Лайквенди «Зелені ельфи» Оссіріаццу. 90
Лалаіт «Сміх», ймення доньки Гуріна та Морвен; померла в дитинстві. 203
Ламмот «Гучне Відлуння» — край на північ од Затоки Дренґіст, названий так через те, що гори там багато разів відлунили Мо-рґотів крик під час його борні з Унґоліантою. 73,101
Лантір-Ламат «Водоспад Лунких Голосів», поблизу якого стояв дім Діора в Оссіріанді; йому Діорова донька Елвінґ завдячує своїм ім’ям — «Зоряні Бризки». 244, 245
Лауреліна «Золота Пісня» — молодше з Двох Дерев Валінору. 26,27, 51, 66, 67, 93, 125
Леґолін Третя притока Ґеліону в Оссіріанді. 119
лембас Синдарська назва дорожнього харчу елдарів (від давнішого ленн-мбасс — «хліб мандрівців»; коімас — «хліб життя» — мовою квенья). 207,211
Ленве Очільник ельфійського воїнства телерів, котрі відмовилися перетнути Імлисті Гори під час мандрівки на захід од Куівіенену (нандори); батько Денетора. 43,44,88
Лінаевен «Пташине озеро» — велике озеро Неврасту. 115
Ліндон Так називали Оссіріанд у Першу Епоху. Після колотнеч наприкінці Першої Епохи Ліндоном почали називати землі на захід од Синіх Гір, які не затопило Море. 120,297, 302, 303
Читать дальше