Володимир Єшкілєв - Шлях Богомола. Імператор повені

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

 У битві під Ловраном (799 рік) балканські хорвати розбили війська франків, які послав проти них імператор Карл Великий.

 Міср – древня назва Єгипту.

  Екдік – посадова особа у візантійському церковному суді.

 Послання Св. ап. Якова 2:13.

  Мізія – візантійська провінція, яка у IX столітті знаходилась на півдні сучасної Болгарії. Феми – прикордонні області Візантійської імперії, керовані військово-феодальною адміністрацією.

 Феодор неточно цитує Старий Заповіт (2 Сам. 22.30–31) – «Завдяки Тобі пробиваю я вал, завдяки своєму Богові перескакую мур. Шлях Господа непорочний…».

  Кишкова гноячка – одна з численних середньовічних назв апендициту.

 Див: Об’явл. 20:6.

 Мефодій Патарський. Про воскресіння, проти Орігена, 22.

 Гумори – згідно з уявленнями середньовічної медицини і згідно з ученням давньогрецького лікаря Галена у тілі людини перемішувалися у різних пропорціях чотири гумори: флегма, кров, чорна жовч і жовта жовч.

 Трава єпископа – буковиця.

 В грецькій мові слово «евне» має багато значень: лігво, гніздо, шлюбне ложе, якір, могила.

  Візантійський кентинарій – приблизно 32,7 кілограма. Дорівнював 100 літрам (імперським ваговим одиницям).

  Царська земля – піденно-східна частина сучасного Керченського півострова.

 Вогні авестійського бога Атри.

  Кшайя – у ведичній та авестійській традиціях означає одночасно «мирську насолоду» і «кармічно забруднене задоволення».

  Кошачий корінь – valeriana officinalis.

  Коромола (давньослов’янське) – крамола, заколот, змова.

  Чорні клобуки – тюркське плем’я, що мешкало у степах на схід від Дністра. Держава Ашинів – імперія кочовиків, яка виникла у 552 році, розпросторилась на весь Великий Степ й остаточно розпалась у VIII столітті.

  Паликопа – слов’янське язичницьке свято, присвячене громовій аватарі Стрибога, пізніше ототожнене з днем Святого Пантелеймона (27 липня/9 серпня).

 Фарнак обіймав трон Боспорського царства у 63–47 роках до нашої ери.

 В авестійській мові «капаутака» – лазурит, а «сінкаштра» – сердолік.

  Нав’я (Нав, Навій) – Нижній світ, де перебувають душі предків.

 В даному випадку «Храм» означає символічний священний простір. Якщо непосвячені язичники (профани) приносили жертви на вівтарі (требищі) без творення Храму, то жерці завжди обумовлювали свої офіри будуванням особливого ритуального простору.

  Істр – історична назва Дунаю в нижній течії.

  Рагл (можливо, тотожний Симарглу) – божество, яке захищало від демонів, переможець хтонічних страховиськ.

  Ремез – різновид синиці; вважався священним птахом, освячене гніздо якого оберігало оселі від пропасниці і правило за сховок для відьомських трав.

  Електрум – сплав золота і срібла.

  Еділ – тут: виборний розпорядник, чиновник міського самоврядування.

 За сучасними уявленнями, причиною Великої зими стало падіння на Землю фрагментів комети у 7640 році до н. е. та спровокована ним вулканічна активність.

 Тобто від Уральських гір до Гібралтару.

  Кром – індоєвропейське божество війни. У ведичній традиції – Крурама (Жорстокий). Назва його святилищ – кромлехи, кремлі.

  Небесний Мисливець – сузір’я Оріона.