Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією

Унизу, в залі, сиділо безліч штабних офіцерів. Усі вони зараз чітко усвідомлювали, що за ними спостерігає людина, яка може визначити долю кожного з них одним лише словом. Військові сиділи за столами, розставленими концентричними колами, на яких працювали комп’ютери і стояли телефони системи засекреченого зв’язку. На стінах висіли інтерактивні екрани, на яких відображалися детальні карти прибалтійських країн, Балтійського моря, Північно-Західної Європи, Північного моря і Ла-Маншу. Деякі телевізори наживо безперервно транслювали цілодобові новини. Якби звук цих телевізорів був увімкнений, то всі присутні могли б не тільки бачити, а й чути какофонію репортажів схвильованих й збуджених телевізійних журналістів. Замість цього телевізори в повній тиші показували російських солдатів і військову техніку, які рухалися вулицями естонських, латвійських і литовських міст на очах у приголомшених і похмурих мирних жителів.

У цей же час російські офіційні канали висвітлювали абсолютно інше — сцени радісного привітання армії, в яких цивільні, мабуть представники російськомовної меншини, махали прапорами, кидали квіти і цілували непереможних солдатів матінки-Росії. На одному з екранів із написом «Russia Today» кадри сьогоднішньої війни чергувалися з чорно-білими кадрами наступу радянських військ у часи Другої світової війни.

Путін примружився від задоволення і кивнув Філатову:

— Отже, чого ви чекаєте? Я прийшов сюди дізнатися останні зведення і не збираюся сидіти у командному пункті цілий день.

Філатов глибоко вдихнув, пригладив і без того добре вкладене волосся та почав доповідати:

— Володимире Володимировичу, я радий повідомити вам, що наше армійське угруповання досягло повного і безперечного успіху! Завдяки ефективній операції маскування, зусиллям Сил захисту російського народу в Латвії, а також кібератаці латвійська держава лопнула як мильна булька. Наразі майже вся Латвія перебуває під контролем наших збройних сил. Їхній міжнародний аеропорт та авіабазу в Лієлварде захопила 76-а гвардійська десантно-штурмова дивізія. Командир дивізії тільки-но доповів, що його 23-й полк уже захопив Ригу. Ви, напевно, пам’ятаєте, що саме цей підрозділ відзначився три роки тому в Україні. Успішно просувається і 1-а гвардійська танкова армія — вона буде в Ризі десь за чотири години.

— А опір чинять, Михайле Миколайовичу? — поцікавився Путін в одягненого в солдатський камуфляж начальника генерального штабу Гареєва, ігноруючи Філатова.

— Латвійці билися завзято, але їхня армія мала лише п’ять тисяч солдатів регулярного війська і двадцять тисяч резервістів, та й то — багатьох із них ніколи не вчили воювати. Вони не мали жодних шансів. Добре, що в Латвії не було постійних озброєних підрозділів НАТО. Інакше вони повністю змінили б ситуацію.

— Тобто ніяких бойових дій сили НАТО не вели? — запитав Путін.

— Трохи не так, Володимире Володимировичу. Американці послали великий підрозділ, щоб підготуватися до прильоту F-16 в Лієлварде. Літаки встигли повернути назад, а от один з підрозділів приєднався до захисників бази. Вони билися хоробро. Ті, що вижили, — у нас в полоні.

— Переконайтеся, що з ними добре поводяться: вони будуть нашим козирем, якщо вестимемо переговори. Тому що все це може викликати негативну реакцію НАТО.

Путін задумався, безсумнівно обмірковуючи несподівану і неприємну інформацію, яку щойно почув. Потім він змінив тему:

— Ви сказали, що билися вони гідно. Які у нас втрати?

Міністр оборони у своєму обвішаному нагородами мундирі зробив крок уперед, адже йому так хотілося теж торкнутися слави.

— Десантники мають незначні втрати, Володимире Володимировичу! — бадьоро відзвітував він.

«Дивна заява», — подумав Комаров. Оскільки перед самим початком наради він чув про серйозні втрати серед штурмових підрозділів і в Лієлварде, і в Ризі.

— Що ви маєте на увазі під словом «незначні», Олександре Борисовичу? — запитав Путін.

Міністр оборони вже відкрив рота, але було видно, що він не знає точних цифр, тож знову почав говорити Гареєв:

— У перших доповідях йдеться принаймні про десять відсотків: близько сорока убитих і понад двісті п’ятдесят поранених. І це серйозно. Попри поразку латвійці билися як чорти, — сказав він із повагою солдата до хоробрості противника.

— Що ще?

У цей час міністр оборони, який уже отримав потрібні дані, заговорив знову:

— Військово-повітряні сили втратили два Су-25: їх збив американський F-16 у небі над Лієлварде.