Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією

Верховний головнокомандувач і я наполегливо радимо негайно дати зрозуміти росіянам, що ми готові діяти рішуче і змусимо їх добре подумати, перш ніж просунутися далі — на територію Балтії. Підкреслюю: наші дії не означатимуть, що НАТО нанесло удар по Росії. Але розмістивши в цих країнах міжнародні сили Альянсу, ми змусимо Росію усвідомити, що напад на одну з його країн справді є нападом і на всіх інших. Знаю, я маю уникати політичних висловлювань, але хочу на завершення сказати те, що ви почули би від будь-якого справжнього солдата: війни стаються через слабкість. Історія вчить нас, що агресор завжди нападає тоді, коли супротивник, на його думку, значно слабший. Із військового погляду Росія тепер міцніша, ніж будь-коли. НАТО ж послабшало. За нашими міркуваннями, саме тепер настав слушний момент. Тому ми це і радимо зробити.

Після того Генеральний секретар Костілек надав слово послам. Посли Сполучених Штатів, Великої Британії, Польщі, Норвегії та Данії один по одному підтримали цю пропозицію. Франція була одностайною зі своїм давнім союзником Польщею. Більшість країн Південної Європи промовчали: вони не бажали підтримувати пропозицію, але так само не хотіли дратувати Сполучені Штати.

«Це дає надію. Усе краще, ніж я гадав, — подумав Мак-Кінлі. — Може, скоро навіть отримаємо схвальне рішення».

Потім взяв слово огрядний посол Німеччини, голодний і невдоволений після шоколадки замість ланчу, пихатий, галасливий і агресивний:

— За нинішніх обставин Німеччина не може погодитись із такою пропозицією. Військове керівництво НАТО порушило процедуру, оголосивши про мобілізацію і розгортання війська ще до команди про підвищення бойової готовності. Ми вважаємо, що це розгортання буде сприйняте Росією як провокація і призведе саме до тієї ситуації, якої ми намагаємось уникнути. Ні, поки що не можна дозволити розгортання спеціальних сил надшвидкого реагування — так само, як і сил реагування НАТО. Німеччина наполягає та тому, щоб для подолання цієї кризи було вжито всіх політичних засобів, перш ніж ставати на шлях, який може призвести до великої війни в Європі.

Мак-Кінлі побачив полегшення на обличчях присутніх за столом: багато хто поділяв точку зору німця, і не лише південні європейці. Наступним виступив посол Греції — неголений, у шкіряному піджаку. Мак-Кінлі помітив золоту сережку в його вусі та золотий медальйон на футболці.

— Після епопеї з євро, після зверхньої поведінки Німеччини, яка відмовлялася розуміти проблеми Греції... я... з подивом визнаю, що згоден із послом Німеччини.

Він кивнув головою до німецького посла, який дивився на нього так, ніби той був чимось огидним та бридким, як недоїдки, що ними бавиться ресторанний кіт.

— Греція завжди була вірним членом Альянсу, але цього разу для нас важливіші православне братство та підтримка Росії у наших нещодавніх негараздах. Греція вважає неправомірним будь-яке розгортання сил НАТО — це лише загострить ситуацію. Греція також не може погодитися з тим, що останні події, — мій уряд передає співчуття сім’ям студенток, убитих цим божевільним, — можна вважати нападом на Латвію чи будь-яку іншу державу Балтії. Те, що ми почули, є цілком безпідставною істерикою і перебільшенням, а також розпалюванням війни. Військове командування НАТО само себе перевершило. Стаття 5 не повинна бути застосована.

Мак-Кінлі бачив, як Костілек нервово барабанить пальцями по столу.

Після того заговорив, а точніше зачитав, свою промову угорець:

— Угорщина не бачить загрози з боку Росії для жодної з країн НАТО. Угорщина не може підтримати рішення про застосування статті 5.

Костілек підняв руку:

— На жаль, я змушений скористатися своєю прерогативою Генерального секретаря і втрутитися, — він говорив спокійно і виважено, але було видно, що розгніваний. — Наріжним каменем, фундаментом нашого Альянсу є колективна безпека. Те, що ми щойно почули від представників Німеччини, Греції та Угорщини, підриває цей фундамент ізсередини. Принаймні один із союзників НАТО — а, можливо, і три — опинився перед очевидною і реальною загрозою. Єдність Альянсу підривають три країни, які з радістю погоджуються, щоб американські платники податків забезпечували їхню оборону, але самі не готові платити. Це не просто прикрість — це зневага. Найгірше, що ті заяви сповнені політичного фразерства задля внутрішньополітичних цілей.

Він замовк. Німецький посол розлючено зірвався з місця, похапав свої папери і вибіг із залу. За ним поспішив грек, побіжно перекинувши стільця. Угорець залишився сидіти з відкритим ротом, ковтаючи повітря, немов риба, та подаючи знаки помічникам, щоб переклали сказане, бо його англійської не вистачало, щоб зрозуміти слова Генерального секретаря.