Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією

— І не варто забувати, — додав Балдеріс голосніше, щоб почули всі присутні у приміщенні, — що 76-а гвардійська повітряно-десантна дивізія має бойовий досвід і професійне командування. Її командир, генерал-майор Олексій Наумець, командував моїм взводом, коли я служив у Радянській армії, — і вже тоді то була лиха тварюка. Ця дивізія брала участь у вторгненні в Україну в 2014-му і воювала на Донбасі. У них були втрати. Усіх убитих поховали в Україні, щоб уникнути розголосу вдома. Після Афганістану та Чечні росіянам вантажі 200 подобаються не більше, ніж американцям. Але вони вправні солдати, а також стійкі й люті як чорти... Вони знають, що роблять.

Генерал знову повернувся до Морланда:

— До нас регулярно зі сторони Пскова залітають важкі чотиримоторні транспортники Іл-76 — по п’ятнадцять-двадцять одиниць. І вони легко можуть умістити батальйон повітряного десанту з легкими бронемашинами. Підлітають до кордону, а коли наші радари повідомляють про небезпеку, звертають на північ і летять вздовж нього, потім повертаються назад до Пскова. Іноді вони це роблять по три-чотири рази, просто щоб грати в нас на нервах. Ми не реагуємо, але бачимо: варто їм захотіти, і вони дуже швидко зберуть величезне наземне військо. Ну і звісно, росіяни відстежують коли і що ми робимо у відповідь, а також розташування наших радарів.

— Хіба прибалтійські патрульні винищувачі їх не перехоплюють? — запитав Морланд. — Я знаю, що різні країни НАТО надають вам по черзі такі винищувачі для захисту повітряного простору.

— Якби ж то... — пробурмотів Балдеріс. — Усе залежить від того, яка країна їх надає. Британці, американці, данці, норвежці та французи все роблять добре. Але багато що залежить від чергового офіцера в Рамштайні в Німеччині, звідки вони отримують команду на зліт. Якщо той поводиться рішуче, то перехоплюють. Проте дуже часто росіянам це минається. Тому вони і вважають НАТО слабаком. І хто може гарантувати, що одного дня вони не з’являться прямо на наших кордонах і не підуть далі? Та й навіть якщо знищимо літак — буде запізно. Але це все теорія. Чотири винищувачі навряд чи зможуть змагатися з цілою дивізією.

— Справді, сер, — погодився начальник штабу. — Останнього тижня ми спостерігаємо значне збільшення кількості російських польотів як уздовж латвійських кордонів, так і з вторгненням у повітряний простір регіону, — на триста процентів більше, ніж за той самий час минулого місяця. Крім того, ми зафіксували переміщення суден російського Балтійського флоту в напрямку Калінінграда. Вони регулярно запливають у латвійські берегові води.

Балдеріс на мить замислився, а потім схвильовано промовив:

— Я знаю: росіяни вважатимуть, що послабили нас за допомогою своїх сил спеціального призначення, пропаганди та народних заворушень. Вони нанесуть удар, коли вважатимуть, що ми не здатні чинити опір. Та росіяни, як і колись, нас недооцінюють. Ми, не опираючись, дозволили їм увійти в нашу країну в 1939 році. Але цього разу так не буде... Тепер ми знаємо, що означає жити під їхньою владою. Ми на смерть битимемося з цими виродками.

Опанувавши себе, генерал звернувся до начальника штабу:

— Досить вже про «хороші» новини з Росії. А як щодо внутрішньої загрози?

— Сер, координатор Бюро захисту Конституції підтвердив, що СЗРН брала активну участь в учорашніх заворушеннях, — відповів начальник штабу і подивився на Марину, яка на знак згоди кивнула головою. — СЗРН продовжує закликати російського президента захистити їх. За нашими оцінками, в усіх місцях масового проживання російськомовних є представники цієї організації, які швидко активізуються, якщо Росія накаже. Ми будемо напоготові, коли вони оголосять мобілізацію у відповідь на призов у нашу Національну гвардію.

— Тож за цим треба слідкувати. Чим скоріше завершиться наша мобілізація, тим краще, — відповів Балдеріс. — Але нам для цього знадобиться ще кілька днів.

— Так, сер, — сказав начальник штабу. — Я щойно збирався про це доповісти. Наша мотопіхотна бригада Сухопутних військ у повній бойовій готовності рухається в напрямку попередньо визначених позицій. Морська флотилія патрулює узбережжя Балтійського моря та Ризької затоки. Ескадрон військово-повітряних сил розгортається разом із мотопіхотною бригадою, а ескадрон повітряної розвідки веде спостереження за всіма місцями можливого перетину кордону.

— А як щодо протиповітряної оборони? — поцікавився Балдеріс.