— Привіт, старпоме. У нас тут є дещо, — промовив Нарборо, намагаючись залишатися спокійним. — «Сміливий» повідомляє, що вловив чийсь гідролокаційний слід. Це може бути «Кіло».
— Чи є якась інформація стосовно того, в якому напрямку він рухається? — запитав Буш приглушеним балаклавою голосом. Балаклаву на випадок виникнення пожежі зобов’язані носити всі, коли діє наказ «зайняти бойові позиції». Адже пожежа на бойовому судні — це друга найнебезпечніша проблема після власне потоплення.
— Схоже, цей об’єкт рухається в напрямку нашої десантної групи, на південь від нас, — відповів Нарборо. — «Ланкастер» і «Безстрашний» прикривають десантну групу з активним гідролокатором, а «Сміливий» захищає нас із півночі.
— Може, нам варто відкласти висадку, поки не впевнимось у відсутності загрози від цієї субмарини? — запропонував Буш.
— Слушна думка, старпоме. Та адмірал чітко дав зрозуміти, що тренувальна висадка десанту має відбутися. Весь світ побачить нас на своїх телеекранах, і ми не можемо дозволити собі виставити свою армію як таку, що втікає за першої ж загрози. Так, звісно, наша розвідка вважає, що Росія намагатиметься перевірити нашу оборону на міцність, однак ніхто не вірить, що росіяни почнуть атакувати. Та проблема у тому, що ми ще тільки чекаємо на дозвіл перейти від пасивних заходів «правил застосування зброї» до активних. Поки ж ми його не отримали, все, що можемо зробити, — це відстежувати і спостерігати... Доки, звісно, не виникне серйозна загроза для нас.
Буш високо цінував Нарборо як професійного морського капітана, однак знав, що той не буде сперечатись зі своїм безпосереднім керівництвом, адже це може негативно вплинути на його кар’єру. А це означає, що хоча в них у будь-який момент може виникнути необхідність перейти від пасивних заходів «правил застосування зброї» до активних у разі нападу, Нарборо цього не зробить без відповідного дозволу, а поки він надійде, вже буде пізно. Якщо в бік корабля випущено ракети, бомби чи торпеди, зміна статусу відповідно до «правил застосування зброї» є очевидною. Після недавнього прецеденту, пов’язаного із потопленням росіянами британського судна, Буш був переконаний: якщо вороже судно чи літак наближається на відстань удару, слід вважати цю ситуацію небезпечною і негайно вживати заходів. Але постає питання: якщо британці вважають, що активний статус «правил застосування зброї» занадто провокативний, то що вони взагалі роблять поблизу Росії?
Однак цими роздумами перший помічник не наважився поділитись.
— То, може, нам варто наблизитися впритул до десантного корабля? — натомість запитав Буш.
— Тоді ми будемо гарною ціллю для росіян: всі в одному місці. Ні, старпоме, необхідно розосередитися. До того ж нам краще залишатись у відкритому морі. Наближення до берегів і мілководдя суттєво обмежать наше маневрування, а отже, заважатиме нашій обороноздатності, — відповів Нарборо, голос якого тепер здавався доволі різким і трохи роздратованим.
Буш знав, що на мілководді дуже важко помітити ворожий підводний човен. До того ж перепади температури та солоності вод Балтійського моря на різній глибині теж серйозно ускладнюють гідролокацію. А отже, субмарини ворога матимуть перевагу. Нарборо знав це все не гірше за Буша. Тут нічого було обговорювати. Раптом тишу в командному пункті порушив голос командира поста бойового управління зброєю:
— «Сміливий» повідомляє про субмарину, можливо це човен класу «Кіло», 54 градуси, 25 мінут, 23,898 секунди східної довготи, 14 градусів, 24 мінути, 35,280 секунди північної широти. Рухається до нас у напрямку 26,75 градуса, відстань 10,234 морської милі.
— Дізнайтесь у «Сміливого», яких заходів вжито, — наказав Нарборо.
— Я щойно розмовляв із ними. «Сміливий» підняв у повітря протичовновий гелікоптер «Мерлін». Гідролокатор у «Сміливого» працює, він стежить за пересуванням підводного човна.
Буш швидко обмірковував, чим це загрожує. Швидкість зануреного підводного човна «Кіло» 17 вузлів. Діапазон враження його універсальних глибоководних самонавідних торпед з акустично активною системою наведення по кільватерному сліду корабля-цілі та 200-кілограмовою боєголовкою становить 22 морські милі. Отже, «Кіло» вже може випустити торпеду по «Королеві Єлизаветі». Втім, якщо капітан субмарини справді професіонал, то він спочатку захоче отримати візуальний контакт із ціллю з відстані близько 9000 метрів, що умовно дорівнює п’яти морським милям. Таким чином, ймовірну атаку на «Королеву Єлизавету» може бути здійснено приблизно за тридцять п’ять хвилин, якщо, звісно, росіяни мають намір це зробити.
Читать дальше