Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією

Тим часом керманич горизонтальної тяги почав диктувати дані про змінення глибини, поки «Краснокам’янськ» під його управлінням піднімався на поверхню з глибини 200 метрів:

— П’ятдесят, сорок, тридцять, двадцять... Наближаємося до глибини досяжності перископа. Перископна глибина... досягнута.

— Ось тут і зупинись, — наказав Чернавін. — Підняти перископ.

Нагнувшись, він взявся за ручки перископа, що вискочили перед ним. Капітан субмарини схопив перископ ще до того, як ручки встигли дійти до рівня його колін, щоб якомога швидше поглянути в окуляр на британське судно, не втрачаючи дарма дорогоцінні секунди.

Чернавін був досвідченим підводником, його очі вже звикли до оптики перископа, тож йому не треба було чекати, поки вони зможуть розрізнити зображення в об’єктиві. Капітан субмарини вмить визначив, що це корабель Її Величності «Королева Єлизавета» — з його величезною палубою, трампліном на носовій частині та двома «островами» по правому борту. Хоча до судна було ще близько п’яти морських миль, навіть із такої чималої відстані воно заворожувало, особливо з огляду на той факт, що його зображення було добряче збільшено сильними лінзами перископа субмарини. Здавалося, що цей корабель повністю заповнив собою видошукач перископа.

— Опустити перископ. Заповнити водою торпедні труби на третину. Приготуватися до вогню, — наказав Чернавін. Перископ зі свистом сховався на своє місце у підлозі в пункті управління.

Чернавін звернувся до свого старшого помічника, який все ще стояв за його спиною.

— Підтверджую візуальний контакт із британським авіаносцем «Королева Єлизавета».

Старший помічник зробив крок уперед.

— Підняти перископ.

Як і капітан, він швидко нагнувся, щоб також не гаяти дарма час. П’яти секунд йому вистачило, щоб роздивитися ціль.

— Опустити перископ.

Чернавін поглянув на старшого помічника.

— Підтверджую, — прозвучало у відповідь.

Ситуація ставала дедалі напруженішою. Чернавін глибоко вдихнув, і на мить по його тілу прокотилась хвиля спокою, здалося, що час навколо нього зупинився. Але це лише на мить, потім відчуття реальності знову повернулось до командира підводного човна. Те, що зараз збирався зробити Чернавін, стане подією такого ж масштабу, як потоплення у жовтні 1939 року корабля Її Величності «Роял Оук» — гордості королівського військово-морського флоту Великої Британії — німецьким підводним човном у Скапа-Флоу [29] Скапа-Флоу — гавань у Шотландії на Оркнейських островах. Лінкор «Роял Оук» був затоплений 14 жовтня 1939 року після того, як субмарина U-47 проникла на внутрішній рейд морської бази ВМФ Великої Британії. В результаті цієї операції англійський флот більш ніж на півроку перебазували в бухту Лох-Ю, доки не були побудовані захисні споруди. . Або як потоплення грізних лінкорів «Ріпалс» і «Принц Уельський» японськими бомбардувальниками у 1941 році — то була подія, що змінила хід Другої світової війни на південному сході Азії. А тепер найбільше із будь-коли побудованих суден для королівських військово-морських сил, «Королева Єлизавета», от-от до них приєднається. І в цьому буде заслуга капітана другого рангу військово-морських сил Росії Олександра Чернавіна.

На секунду командир замислився, адже зараз він перебував за крок до того, щоб відправити кілька сотень британських моряків на вічний спочинок на дні Балтійського моря. Він розумів, що наказ атакувати надійшов прямо від президента. Та оскільки Чернавін колись був студентом-істориком, то добре розумів історичне значення такого наказу, адже усвідомлював, що він спрямований проти країни, яка навіть не перебуває у стані війни з Росією. Потоплення британського мінного тральщика під Ригою — це була зовсім інша справа. Тому кораблю просто не пощастило, і він став жертвою обставин. Однак атака на авіаносець «Королева Єлизавета» — це вже неспровокована, зумисна агресія проти Великої Британії. Та ця нерішучість Чернавіна була доволі швидкоплинною. Він кинув погляд на свого старшого помічника. Якщо Чернавін не хотів атакувати це судно, то не треба було давати наказ помічникові підіймати перископ, щоб пересвідчитись, чи це дійсно британський авіаносець. І якщо він, капітан, спробує зараз ухилитися від виконання наказу — гнів президента буде навіть важко уявити. Чернавін анітрохи не сумнівався, що у нього тоді будуть величезні проблеми, а всім його близьким і далеким родичам доведеться провести решту свого життя за ґратами.