Анджей Сапковский - Відьмак. Вежа Ластівки

Rubor — з лат. «почервоніння»; calor — «тепло, жар»; tumor — «припухлість»; dolor — «біль, страждання». ( Тут і далі прим. пер., якщо не вказано інше. )

Датуровий — від лат. datura , назва рослини дурман.

…горностаєвий хрест на червоному щиті… — горностаєвим у геральдиці зветься один із двох традиційних різновидів зображення хутра; окремий елемент позначення «хутра» — так званий «хвостик» — виглядає як трефова масть, чия нижня доля подовжена й розділяється, розширюючись, на три кінчики. У геральдиці горностай зазвичай служить символом чистоти й влади (частий девіз для горностая як геральдичної фігури — «Краще смерть, ніж ганьба»).

…я був засуджений на баніцію… — у середньовічному праві: баніція (від лат. bannire — «прирікати на вигнання») — покарання, що полягало у вигнанні з земель чи країни, що оголосила її персоні; вирок позбавляв людину (частіше за все — шляхтича) гідності й честі; тому й убивство особи, засудженої до баніції, не засуджувалося.

Бруно Беттельгейм. «The Uses of Enchantment: The Meaning and Importance of Fairy Tales»… — класична робота американського психолога Б. Беттельгейма «Користь від чародійства: Сенс і значення казок», у якій відомі народні казки розглянуті з точки зору класичного психоаналізу. У свій час книжка мала кілька нагород, а пізніше опинилася у центрі скандалу про плагіат.

Тарантовий — чорно-білої масті.

Крокштин (від нім. Kragstein — «скоба») — архітектурний елемент; кінчик опорної балки, що виступає з муру будівлі.

Морг (від нім. Morgen — «ранок») — середньовічна міра площі ґрунту, чий розмір пов’язаний із розміром ділянки, яку рільник може зорати конем від ранку до полудня; у польському Середньовіччі дорівнював близько 0,57 га.

…якщо навіть на комусь кондемнація висить… — кондемнація (від лат. condemnatio — «засудження») — можливість засудити звинуваченого заочно; відповідно, й вирок, який винесено щодо цього суб’єкта заочно.

Ребелія — повстання ( заст. ).

…пахла смаженою цибулькою і заливайкою… — інша назва цієї польської, чеської та білоруської страви «жур», «журек» або «кісяліця»; молочний кислий суп, в основі якого житнє борошно, залите водою і заквашене протягом одного-двох днів (що й зветься «журом»); у суп додають ковбасу, копчене м’ясо, варене яйце.

Вухналь — спеціальний цвях, яким кріплять на копиті підкову.

Джанетом звався чистокровний кінь, на відміну від блендерки, коня мішаної масті (від англ. blend — «мішати»).

Модестія — скромність ( заст. ).

Гратифікація — премія, заохочення (заст.; від лат. gratia — «милість» і facere — «отримувати»).

…раніше, ніж рицарське пасування його підтвердили патентом… — в часи Пізнього Середньовіччя окрім ритуальної частини (обряд посвячення у рицарі, покладення меча на плече тощо) було введено надання особі, переведеній у рицарський стан, офіційного документу — патенту. Пізніше патент мав викуповувати собі, наприклад, офіцер у регулярній армії.

…ще до того, як придворний герольд вигадав йому герб… — герб був необхідною ознакою рицарського стану (як, наприклад, і остроги); герб створювали за чіткими геральдичними правилами, а фігури, що розміщувалися на ньому, «розповідали» про вчинки, якими рицар завдячував своєму званню.

…пальцем за штирборт показує… — штирбортом у мореплавстві звуть правий по ходу руху судна борт.

…вміння писати у тебе вбили різками у храмовій інфімі… — Інфімою (від лат. infima — «найнижчі») звалися перші курси (класи) у духовних семінаріях та академіях, на яких вивчалися початки граматики.

Злочин ( лат. ).

Клятва (на вірність) ( лат. ).

…шляхетним, наче баклан: рибу не ковтнув, бо мав на горлі кільце… — бакланів і справді використовували таким чином рибалки Угорщини (а також більш екзотичних країн — Китаю та Японії).

Apage — від д. — гр. «геть!»; у Середньовіччі слово входило у формулу екзорцизму.

— Не ліпо, — повторив він, шкірячи зуби, — не ліпо лі тобі бяшеть, то скоч до підвалу по пиво… — Любисток при розмові з донькою бортника використовує частину знаменитої для кожного освіченого поляка фразу: найстаріше з відомих польських речент, які дійшли до нас. Ця фраза із так званої «Генріковської книги» — книги цистеріанського монастиря у Генрікові, у Шльонську, серед латинського тексту. У справжньому своєму, латинізованому, вигляді фраза має такий вигляд: «Day ut ia pobrusa, a ti poziwai» (зазвичай її перекладають як «Дай, я покручу (жорна), а ти відпочивай»). Оскільки в історії української літератури подібних аналогів, здається, немає, у перекладі було вирішено використати першу фразу з тексту також цілком знакового — «Слова про Ігорів похід».