Анджей Сапковский - Відьмак. Вежа Ластівки

Мародер, дезертир, розбійник, садист — кількість суто людських ролей, які щедро роздає війна людям, виходить за всі межі. В якийсь момент на землях, огорнутих війною, починається не просто війна всіх проти всіх — на тих територіях не залишається місця людині й людяності. («Перший із семи повішеників мав на грудях табличку із написом „Зрадник народу“. Другий висів як „Колаборант“, третій як „Ельфійський донощик“, четвертий як „Дезертир“. П’ятою була жінка у подертій і скривавленій сорочці, означена як „Ельфійська курва“. Двоє повішеників табличок не мали, з чого можна було зробити висновок, що висіли вони випадково». — ХВ).

З якогось моменту це — земля смерті, й виживають тут, здається, тільки ті, хто ту смерть несе іншим. Раз у раз герої саги про відьмака зустрічаються з такими: по суті, увесь шлях Ґеральта, починаючи від «Хрещення вогнем», — це опис процесу випалювання людяності з сердець, огорнутих війною («Була картина із „журавлем“, що чорною рискою стирчав серед руїн спаленого села. На „журавлі“ висів голий труп. Головою вниз. Кров з розрубаного паху й черева стікала йому на груди й обличчя, бурульками звисала з волосся. На спині трупа було видно руну Ард. Витяту ножем» — ХВ).

Але й у тих, здавалося б, пустинях і попелищах, раз у раз зустрічаються люди — й нелюди, — яким важливо зберегти у собі жар людяності. Зустрічаються ті, хто дотепер не може відмовитися від простих людських слабкостей («Моєю величезною слабкістю, — пояснив Золтан, — є непогамована доброта. Я просто мушу чинити добро. Втім, я розсудливий ґном і розумію, що усім дати того добра я не зможу. Якби намагався я бути добрим до усіх, для всього світу й для всіх істот, що в ньому мешкають, була б то крапелька питної води у солоному морі, іншими ж словами: марні зусилля. Тож я вирішив чинити добро конкретне, таке, що не піде на марне». — ХВ).

Бо після війни завжди приходить мир. Бо, як казав Аристотель, метою війни є мир.

Імбелк — чи Пророщення, Ламмас — чи Визрівання, Беллетейн — Розквіт та Саовін — Завмирання. Є також позначені на колі два Сонцестояння чи Переломи — зимове, що зветься Мідінваерне, а також Мідаете, посеред літа. Є також дві Еквінокції, чи Рівноніччя — Бірке, весняне, й Велен, осіннє… — свята ельфійського календаря збігаються зі святами кельтського аграрного календаря і мають характерні саме для кельтів відповідники періодів, пов’язаних із рільництвом.

…цикл річної праці рільника — від початку, від засікання у січні дерев — назва «січень», згідно з сучасним поясненням, пов’язана з кінцем рільничого циклу: у цьому місяці починалася вирубка («засікання») лісу в системах підсічно-вогневого землеробства; результатом такої вирубки мало бути очищення землі для ведення рільничих робіт.

…дрімлюг, отих таємничих птахів, які, відповідно до народних вірувань… — навколо дрімлюг (як птахів нічного способу життя) є напрочуд багато досить моторошних вірувань. Уже їхня латинська назва — Caprimulgus — походить від стародавнього повір’я, що дрімлюги смокчуть вим’я кіз, чим викликають у них сліпоту. Вважали їх душами дітей, що померли без хрещення, а почути дрімлюгу вночі було поганою прикметою. Коли ж птах сідав на дах будинку, це означало скору хворобу або й смерть когось із людей, які у тому будинку жили.

…тоді заскавчала жахлива банші… — в ірландських віруваннях (назва «банші» походить від ірландського bean sidhe, «жінка із ші», таких собі ельфів місцевого фольклору) пимара, яка пророчить криком смерть людині, яка той крик чує; спершу вважалося, що крики банші віщують наглу смерть лише кільком ірландським родинам, але пізніше повір’я поширилося на будь-яку людину, що почує той крик.

…обіцянку Тедд Дейред, кінця світу, якому передуватиме битва Раг-нар-Роог… — вірування острів’ян з архіпелагу Скелігге спираються на міфи, в чомусь схожі на скандинавські. У скандинавській міфології «Рагнарьок» — то битва наприкінці світу, де світлі боги — аси й вани — битимуться із силами темряви (виживуть лише кілька богів молодшого покоління).

…дзьоб потворного Нагльфара з Морхьоґґу, драккару, що везе армію примар і демонів Хаосу, із бортами, що збудовані з нігтів мерців… — у скандинавській міфології: перед кінцем світу повинен припливти зроблений з нігтів мерців корабель Нагльфар із темними альвами на борту; саме тому, наприклад, у скандинавських мерців довгий час обстригали нігті — щоб не давати ворогам людства будівельного матеріалу.