Анджей Сапковский: Відьмак. Володарка Озера

друга декада березня — оперативна перемога армій Півночі на правому березі Яруги;

кінець березня — Цірі та Ґеральт із дружиною в’їжджають до замку Стигга; смерть Вільгефорца й Бонгарта, арешт Скеллена, загибель дружини Ґеральта; зустріч з Емгиром вар Емрейсом;

2 квітня — з’їзд королів до Цінтри;

9 квітня — Цірі підпалює арену в Клермонті;

середина квітня — парад перемоги в Новіграді;

друга декада квітня — спроба вбивства Дійкстри і його втеча з Третогору;

друга декада травня — Йеннефер викликають у Монтекальво; зупинено страту Любистка;

26 травня — Ґеральт, Любисток і Цірі переходять Яругу;

1 червня — зібрання Ложі разом із Цірі;

6 червня — загибель Ґеральта, Цірі відвозить відьмака та Йеннефер у засвіти;

червень — перший Великий Мор.

1269 р. — смерть Іоли Другої та Расті в Маріборі під час епідемії; процес над Скелленом та його засудження на смерть.

1272 р. — другий Великий Мор; загибель Філіппи Ейльгарт.

1272–1276 рр. — гоніння на чарівниць на Півночі та в Нільфгарді.

1294 р. — третій Великий Мор, смерть імператора Емгира вар Емрейса, на троні Нільфгарду — Морвран Воріс.

1298 р. (?) — Морврана Воріса скинуто, на троні Нільфгарду Ян Кальвейт.

1301 р. — у в’язниці помирає колишній коад’ютор Імперії Петер Евертсен; помирає Хувенагель.

1305 р. (?) — помирає Фабіо Сахс, мореплавець та відкривач нового континенту.

1309–1318 рр. — війна Двох Єдинорогів (у Кедвені?).

1328 р. — Ян Кальвейт реабілітував Петера Евертсена.

1331 р. — помирає Стелла Конгрев.

1333 р. — стара Юлія Абатемарко розповідає про битву при Бренні.

1340 р. — помирає Шані, декан кафедри медицини Оксенфуртської академії.

1350 р. — навала гааків.

1352 р. — Гвіскар Вермуллен, герцог Крейденський, розповідає про свого діда Естерада Тиссена.

1360 р. (?) — народилася Німуе.

1367 р. (?) — Німуе з іншими дітьми слухає казку про Ґеральта, яку розповідає дід Посвист.

1373 р. — Німуе йде з Нільфгарду до Горс Велену вступати в школу магічок.

1374 р. — початок навчання Німуе в Горс Велені.

1378 р. — Німуе вперше бачить Цірі на березі озера.

1430-ті рр. — практика Кондвірамурс у Німуе в Ініс Вітре.

1432 р. — народився Флоуренс Делланой, автор «Казок і казань» та оповідок про відьмака й відьмачку.

1460–1475 рр. — Флоуренс Делланой — секретар та бібліотекар при імператорському дворі.

1510 р. — помер Флоуренс Делланой.

В — «Відьмак» (збірка «Останнє бажання»).

ВВ — «Вічний вогонь» (збірка «Меч призначення»).

ВЛ — «Вежа Ластівки».

ВО — «Володарка Озера».

ГР — «Голос розуму» (збірка «Останнє бажання»).

ДІ — «Дещиця істини» (збірка «Останнє бажання»).

КЕ — «Кров ельфів».

КС — «Край світу» (збірка «Останнє бажання»).

КХ — «Крихта льоду» (збірка «Меч призначення»).

МЗ — «Менше зло» (збірка «Останнє бажання»).

ММ — «Межа можливого» (збірка «Меч призначення»).

МП — «Меч призначення» (збірка «Меч призначення»).

ОБ — «Останнє бажання» (збірка «Останнє бажання»).

ПЦ — «Питання ціни» (збірка «Останнє бажання»).

ТЖ — «Трохи жертовності» (збірка «Меч призначення»).

ХВ — «Хрещення вогнем».

ЧП — «Час погорди».

ЩБ — «Щось більше» (збірка «Щось більше»).

«Ми створені із сновидінь. І сном // Оточене життя маленьке наше» (В. Шекспір, «Буря», дія ІV, акт І; переклад М. Бажана). ( Тут і далі прим. пер. )

Кум Пукка, або ж «Долина Пака»: у валлійському фольклорі чарівна долина, у якій живе Пак — ельфійське створіння, яке, крім іншого, є одним із головних персонажів п’єси В. Шекспіра «Сон літньої ночі».

І Уїтва, чи Ір-Уїтва, — найвища точка в горах Уельсу, гора, з якої, як кажуть, можна побачити Ірландію.

Назва «ератичний» походить від лат. erraticus — «блукаючий»; ератичним називають каміння, занесене льодовиками на велику відстань від виходів скельних порід.

Власне, Faёrie — чарівна країна ельфів та фей у валлійському й британському фольклорі; шлях туди інколи відкривається через озера, а частіше — через пагорби.

Тілвіт Тег (з вал. «Добра Сімейка») — це одна з назв ельфів у валлійському фольклорі. Відзначимо, що використана так звана непряма назва того народу, оскільки, згідно з давніми повір’ями, промовити справжнє ім’я когось надприродного — значить прикликати його.

«Народом Пагорбів» в ірландському фольклорі звуться ельфи (оскільки, згідно з віруваннями, у пагорбах — часто кришталевих — вони й живуть, відкриваючи ті Пагорби раз чи двічі на рік і заманюючи туди необережних мандрівників. Звернімо увагу ще на два моменти: по-перше, для позначення ельфів Галахад вживає те само слово, яким користуються ельфи у світі відьмака, — «Sidhe»; але в цьому випадку ми користуємося звичною для нас транскрипцією: «Ші». По-друге, розгляньмо перше слово того позначення «Daoine», що цілком відповідає презирливій назві людей у мові ельфів світу відьмака: «Dh’oine».