Юрій Сорока - Легіон Хронос

– Ну, так просто ви мене не позбудетесь, – рішуче помотав головою Дмитро. – Де ми з вами знаходимось?

Консул зітхнув.

– Технологія, подібна до червоного коду, але значно більш складна. Саме завдяки їй створено локацію, відокремлену від решти просторово-часового континууму. Ми її іменуємо просто – локація Легіону Хронос. Цілком реальний світ, який існує у просторі і часі незалежно від світу, з якого прибули ви, мій друже. Механізми утворення подібних місць вам поки що знати не обов’язково, достатньо буде сказати, що наші технології дозволяють це зробити. Просторово-часові координати невідомі нікому, окрім командування і людей, які мають потрібний рівень доступу. Таких пересторог, як можете здогадатись, мусимо дотримуватись через діяльність КВТП. Дізнавшись координати, вони зможуть завдати удар у саме серце нашої організації, тож ніякі перестороги не можуть бути зайвими. Орієнтовно, якщо вам це цікаво, ми знаходимося на кілька часток секунди позаду реального часу, десь у XVIII сторіччі. Гарна екологія, відсутність великих міст, знаєте…

– Не любите галасу?

– Можна і так сказати.

Дмитро дивився на співрозмовника і не знав, вірити йому чи ні. Все, кожне слово, кожний окремий звук, сказаний цим плішивим чоловічком, суперечив тому, що Дмитро звик вважати здоровим глуздом. Маячня! Проте, чи весь час, що минув після того, як він отримав повідомлення від покійного нині Тревора, не був запереченням здорового глузду, абсурдним сновидінням? Гонитва навперейми зі смертю, зникнення людей, дивне місце, у якому він зараз знаходився… Все вимагало пояснень і додаткової інформації. Дмитро безсило охопив голову руками.

– Пане Марк, скажіть, звідки ви взялись? З іншої планети? Відповідайте, я просто не переживу подальшого перебування у невідомості. Мені здається, що мій мозок не витримає. Я хочу знати все!

Господар кабінету з розумінням махнув головою.

– Що ж, ви маєте на це право. Справді не бажаєте відпочити і отримати відповіді пізніше? За останній час, наскільки мені відомо, у вас не було надто багато можливостей для відпочинку.

– Розповідайте.

Консул хитнув головою.

– Що ж, приготуйтесь, це займе деякий час.

– Я готовий.

Марк Светоній відкашлявся.

– Чудово. Отже, почнемо. Усі, з ким ви зустрічались після введення червоного коду і зустрінетесь у подальшому, є землянами. На жаль, теорія зоряних мандрівок так і залишилась теорією. Відстань, що відокремлює нас від найближчих зірок, є нездоланною. Що не скажеш про мандрівки у часі. Одного не надто гарного дня принцип переміщення у просторово-часовому континуумі було відкрито і досліджено. Тоді все і почалось. Я маю на увазі страхіття, з яким ми зараз ведемо боротьбу.

– Чому ж страхіття? Я, навпаки, думав, що здатність подорожувати у часі дарує людству великі можливості. Взяти хоча б перспективу уникнути фатальних помилок, що їх усі ми, час від часу, учиняємо.

– Типово ідеалістична точка зору, – розвів руками Марк Светоній. – І ви не перший, хто робить подібну помилку. Бачите, у можливості запобігти цим, як ви висловились, фатальним помилкам є зворотній бік. Скажіть, ви ніколи не замислювались, отримуючи, наприклад, виграш у лотерею, що все могло скластись інакше?

– Я не є шанувальником лотерей.

– І все ж?

– Так, його величність випадок може бути непередбачуваним.

– Ось! – звів догори вказівний палець Марк Светоній. – З появою теорії переміщень у часі його величність випадок втрачає вплив на ситуацію. Відтепер вона стає схожою на перегони у зворотному напрямку. Ти купуєш лотерею, але подібну купує й невідомий тобі Ікс. Після того як проголошено виграшну комбінацію, ти повертаєшся у той час, коли заповнював свій лотерейний квиток, і робиш так, щоб у ньому стояла саме та комбінація, яка має виграти. Але подібну мету має той самий таємничий Ікс, котрий, не менш, аніж ти, хоче зірвати джек-пот. Між вами відбувається боротьба, під час якої ступінь впливу на минуле збільшується у геометричній прогресії. Першопричини і наслідки все більше заглиблюються у безодню часу, перетворюючись на справжнє протистояння. Поступово у грі опиняються ваші предки, їхні предки, сторіччя розкручуються проти часової стрілки, а ви все намагаєтесь бути першими у сліпому намаганні перемогти. І вас зовсім не турбують наслідки тієї несамовитої гонитви. Навіть не дивлячись на той факт, що причина вашої гонитви давно зникла і майбутнє, яке ви намагаєтесь змінити на свою користь, вже встигло перетерпіти таких корегувань, що у ньому, наприклад, взагалі ніхто не чув про таку річ, як лотерея. Розумієте, що я маю на увазі?