Володимир Бабула - Друзі зі змієносця

Тепер можете облишити марні пошуки; так ви до мети не дісталися б. Серед інших подарунків ми привезли вам, люди, й таємницю цієї чаші. Скоро ти її дізнаєшся, ще трохи терпіння.

Краус потягнувся до відеофону, але старий затримав його.

Знаю, що ти задумав. Хочеш повідомити Всесвітній Академії, що я відвідав тебе, й таким чином переконатися, що я кажу правду. Не треба, нікуди не телефонуй. Я б охоче побув тут кілька днів інкогніто. Так я й домовився зі своїми колегами дорогою до вас. Не відмовиш мені в гостинності? Не пожалкуєш; я багато чому навчу тебе, розповім, як жив у іншому світі й як ми подорожували. А відтак сам зголошуся до Всесвітньої Академії.

Я радо прийму вас як гостя, - промовив Краус невпевнено, - але з інкогніто буде складніше. Невдовзі повернуться мої друзі. Майже всі учасники нашої першої міжзоряної експедиції живуть по сусідству.

Старий махнув рукою:

Це нічого, для початку скажеш Йонесові, що один із його йогінських пацієнтів - Рама Крішна - згодився на тривале лікування...

Через п’ятнадцять хвилин телебачення передало кілька епізодів із першої зустрічі з невідомим мешканцями Всесвіту, а менш ніж за годину глядачам усього світу була запропонована пряма трансляція церемонії привітання почесних гостей з академічного міста.

Чуєте, Рама Крішно? - звернувся Краус до свого відвідувача. - І диктор підтверджує, що жоден із ваших колег досі не зняв скафандра, та й не зніме його в майбутньому. Можете мені пояснити, чому саме ви прийшли без скафандра? І ще два цікаві питання: чому ваші шоломи непрозорі, й де ви навчилися англійської?

Бачу, ти й досі маєш мене за дурисвіта, - посміхнувся старий. - Отож, перша відповідь: я ходжу тут без скафандра, позаяк маю виняткову здатність пристосовуватися до вашої атмосфери. Як бачиш, я також удвічі вищий від моїх колег. Друга відповідь: вони бачать і крізь непрозорі шоломи, а свої обличчя ховають навмисно; на ваш смак вони виглядають не вельми вродливими. На третє ж питання відповім тобі пізніше, коли прийде пора. Тим часом можеш вважати, що вашу мову ми почули з ефіру, наговорюєте-бо ви у простір чимало.

Краус терпляче всміхнувся й продовжував уважно слідкувати за прямою телетрансляцією.

Ми такого щастя на Кварті не мали, - лише зітхнув він.

Хотенков і ще декілька академіків із космічної секції

Академії не приховують збентеження від незвичайної зустрічі. Нарешті озивається котрийсь з-поміж гостей зі Всесвіту.

Дякуємо вам за теплий прийом, - каже він хрипким, ледь невиразним голосом. - Ми прийшли з добрими намірами, як друзі! Даруйте, однак, що на ваші питання не зможемо відповідати відразу ж, негайно: наш перекладач не працює ще так швидко, як би нам хотілося.

Постать у скафандрі з непрозорим шоломом підходить до великої мапи зоряного неба.

Звідки ми прибули? Це вам можемо показати й на оцьому вельми недосконалому зображенні космосу, - і вказує пальцем на одну з зірочок сузір’я Змієносця.

Проксима Змієносця - Барнарда, - каже Хотенков, і диктор додає: - Віддаленість шість і одна десята світлового року, спектральний клас М5, густина 62, світність 0,00048.

Питання йдуть одне за одним. Гості зі Змієносця закликають до терпіння й просять призупинити пряму телетрансляцію.

***

Краус супроводжує Рама Крішну по заповіднику квартянської природи, а той розповідає йому про життя на планеті Барнарди. Вони підходять до пралісу на березі озерця. Краус пояснює, що квартянська рослинність виросла із привезеного насіння й плодів за неймовірно короткий час, хоча тут і близько немає таких умов життя, як на Кварті. Старий слухає без цікавості, в очах його сяє дивна ностальгія, й думками він десь далеко.

Вони проходять пралісом і металевої барви скелястим пустирем на схилі, що спадає до річки. На рівнині за річкою стоїть - у зменшеному вигляді - таємниче Селище Невидимих із пірамідами й півкулями, оздобленими великими спіралями. І вдалині за ними починаються вже земні джунглі.

Це, як і раніше, найбільша загадка Кварти, - сказав Краус і повернувся до Рами, що трохи відстав і з подивом дивився на будівлі за річкою.

Гравіцентр, - прошепотів він ледь чутно. - Вам удалося збудувати гравіцентр?

Тепер здивувався вже Краус.

Ви знаєте ці будівлі? Може, вам відомий і їхній сенс? Це не цілком точна копія квартянських споруд, лише моделі для допитливих відвідувачів заповідника, щоби посилити ілюзію перебування на Кварті. Можливо, щось схоже є й у вас на Барнарді?