12. Цей напрямок розвивається у роботах Олександра Мухіна (Тризуб-тріон, Кардіоїда), і, поєднуючись з роботами Кажинського, Берідзе-Стаховського, забезпечує зв'язок «мислесвіту конкретної людини з мислесвітом космосу».
13. Інтуїтивно-футиристичні пошуки закономірностей часу поета Хлєбнікова знайшли своє логічне продовження в чмиховській теорії глобальних, надлюдських закономірностей розвитку земного життя.
14. Сергій Васильченко, поєднавши ідеї Миколи Чмихова та Олега Слензака, запропонував механізм революційної зміни способу мислення, нищення старих формацій та будування нових.
15. Ноосфера, як сума колективних досягнень людства в духовній області моралі та мистецтва, концентрує всі мрії, догадки, натхненні ідеали тих, хто давно зник з лиця Землі, розроблені наукою засоби пізнання, творчу уяву художників, письменників, поетів всіх народів і віків.
16. Вузли світового каркасу виступають у ролі центрів ноосфери, і в якості місць інтелектуальної підзарядки, де навіть короткочасне перебування дає позитивну енергію добрим людям, дає відчути та відтворити вектор творчості.
17. Слов'янська крапка, наче колиска світової культури ніби запрошує майбутніх матерів народжувати своїх дітей саме тут, бо немає нічого кращого від залучення до позитивного вектору від моменту народження.
/*Архіпенко Олександр (1887–1964) — скульптор і живописець, основоположник кубізму в скульптурі.*/
/*Берідзе-Стаховський Анатолій (1930–1982) — природознавець, винахідник біогенератора «Церпан», прибору, який змінив зв'язок мислесвіту конкретної людини з мислесвітом космосу.*/
/*Богомазов Олександр (1880–1930) — художник-футурист, теорія «якісних ритмів».*/
/*Бойчук Михайло (1882–1939) — художник. Він, як і Архипенко, вважав, що, крім голоду і сексу, існують також чисті стихії: жаль до себе і до іншого, вода, повітря, тобто стихії, які не примушують людину дбати лише про задоволення своєї першої сигнальної системи.*/
/*Бурлюк Давид (1882–1967) — один із засновників футуризму. На зв'язок минулого з майбутнім в його футуристичних, абстрактних роботах вказує використання елементів трипільської культури.*/
/*Васильченко Сергій — науковий редактор, поєднав теорії і розробки Миколи Чмихова та Олега Слензака.*/
/*Екстер Олександра (1892–1949) — художниця-футуристка.*/
/*Кажинський Бернард (1882–1962) — дослідник телепатії та взаємодію на відстані.*/
/*Мухін Олександр — вчений, філософ, художній керівник студії «Зерна», де було створено такі прибори безпричинної техніки як «Тризуб-тріон» та символ світової культури «Кардіоїда», прообразом яких став «Церпан» Берідзе-Стаховського.*/
/*Семенко Михайло (Михайль) (1892–1937) — поет-футурист.*/
/*Слензак Олег (1931) — науковець, спостерігаючи поведінку гірських порід в умовах підвищеного тиску винайшов геоплазму, енергію виникаючу в результаті раптового зруйнування атомарно-молекулярної структури кристалічної речовини. Тобто, структура, яка є ідеально збалансованою у системі своїх внутрішніх напруг, не має окремих слабких місць і руйнується не поступово, а враз і вся, — аж до розпаду атомів на складні елементи, які породжують енергетичний вибух.*/
/*Татлін Володимир (1885–1953) — художник-футурист.*/
/*Хлєбников Велемір (Віктор) (1885–1922) — поет, проникаючи у коріння слів, в початкові звуки корінь, хотів осягти найдавніший зміст звуку і тим самим проникнути у пам'ять людства, намагався оволодіти числовими «законами часу».*/
/*Чмихов Микола (1954–1994) — відтворив знання стародавніх людей про циклічність руху цивілізацій, розробник теорії глобальних, надлюдських закономірностей розвитку земного життя, згідно з якою є кілька глобальних астрономічних циклів: головний — 9576-річний, що складається з кількох природно-історичних епох тривалістю по 1596 років, епохи в свою чергу діляться на періоди по 532 роки, а періоди діляться на дрібніші відрізки. Нинішній глобальний 9576-річний цикл та всі його складові частини одночасно закінчуються у 2015 році. Закінчення циклу характеризується революційною зміною способу мислення землян, нищаться старі формації та будуються нові. Ознакою активізації геоплазми може бути факт радикальної зміни інстинкту гагар, які почали гніздуватися влітку на узбережжі Чорного моря, хоча зазвичай вони це роблять за Полярним колом.*/
Хлопці, сміючись, вибігли з банку і зупинились біля вхідних дверей.
— А як витяглася пика отого пихатого банкіра, — Віктор махнув рукою на будівлю банка, — коли він «дізнався» хто до нього завітав?
Читать дальше