Олександр також встав із свого місця і підійшов до вікна, таким чином він немовби приєднався до Вадима.
— Можу привести в якості прикладу рослинний світ. — сказав він. — Рослини виконують заздалегідь написану програму.
— І комахи, і черв'яки… — додав Анатолій.
— І миші, і коти, і собаки… — почав і собі рахувати Олександр.
— І гомо сапієнс… — підтримав його Віктор.
— Погоджуюсь, але уточнюю: значна більшість із тих, хто відносить себе до гомо сапієнс, — спокійно відреагував Вадим. — Тобто, якщо дотримуватись теорії Дарвіна, то після стадії Людини Розумної повинна бути стадія Людини Творчої, Людини Мислячої.
Віктор потягнувся й погодився:
— Щось таки у цьому є. Багато хто з людиноподібних виконує дуже просту програму існування. Приміром, алкоголіки, наркомани. У них запрограмованість, так би мовити, на виду.
— Не треба ображати хворих людей, — відгукнувся Олександр. — Вони є не чим іншим як продуктами, а точніше заручниками, деяких об'єктивних умов існування. Законів. Правил. Звичок. Але ти вірно підмітив, залежність від певного виду хімічних сполук змушує їх діяти за найпростішими програмами. Універсальною метою кожного біоробота — є якнайбільше отримання задоволень. Точніше, як говорив один досить відомий політичний біоробот про отримання «відчуття глибокого задоволення».
— Із такої точки зору ми всі можемо вважатися біороботами, — зауважив Анатолій.
— Ні, — заперечив Вадим. — Біороботи задоволенні у випадку отримання саме відчуття глибокого задоволення, яке у більшості випадків наступає у випадку самовизнання своєї власної програми кращою. Згадайте тільки вибєгаллівську людину шлунковозадоволену…
/*Вибєгалло Амбруазій — герой творів братів Стругацьких: «Понеділок починається в суботу» та «Казка про Трійку», професор, автор моделей «людини незадоволеної шлунково», «людини незадоволеної повністю», та «людини повністю задоволеної».*/
/*Стругацькі Аркадій (1925–1991) і Борис (1933). Соціальна фантастика з елементами гротеску. */
— Як простішій випадок у реальності — це ті ж самі алкоголіки та наркомани, більше того, згадайте про експеримент зі щуром, якому вставили електроди у мозок в зону, де викликалося задоволення, він тільки те й робив, що молотив лапкою по педальці, яка доставляла електричні імпульси до цієї зони.
Для більшості біороботів, я б навіть сказав — біомаси, протоплазми, повноцінне духовне життя заміняється заздрощами до таких само біороботів. Вони годуються заздрощами до їхніх домівок, авто, біороботів жіночої статі і так далі.
— А дійсно, чи має для них сенс володіти чимось таким, що ніхто не побачить? — відреагував Сашко.
— Вони цінують гроші. Але гроші, як такі, не є об'єктивною реальністю. Це суб'єктивна реальність: її цінність існує тільки в уяві, програмі самих роботів. Ну, наприклад, програмні символи грошового знаку в сто гривень десь у Монголії будуть сприйматися лише розмальованим папірцем. І навпаки нашими біороботами тут, в Україні, якась сотня тугриків буде сприйматися аналогічно.
— А якщо придивитись до сучасного політичного моменту в нашій країні, — згадав тему вранішньої наради Анатолій, — то можемо побачити певну закономірність: після загарбання певної частини грошових знаків починає розвиватися потяг до влади…
— Точно, але цей потяг розвивається тільки після дуже й дуже певної частини отих знаків, — підтвердив Вадим. — Влада для робота — це найкращий засіб отримання великої кількості заздрощів від інших роботів, які цим просто підтверджують, що його програма владного індивідуума є найкращою.
— Можу додати тезу про корегування або навіть зміни в програмах… — приєднався до розмови Віктор. — Наприклад, поведінка, тобто програма одного біоробота значно змінюється, коли він дізнається про наявність в іншого біоробота певної кількості грошових знаків.
— Зрозуміло, навіть найбагатша людина у світі може ну… вдягнутися, навісити на себе та свою дружину дорогих, за сумою грошей, цяцьок. До речі, і вартість таких цяцьок досить спірна, бо іноді навіть ювелірові-фахівцеві неможливо оцінити коштовний камінець без спеціальних приладів.
— Під кутом зору роботизації останні дослідження з клонування є відтворенням роботів, можливо андроїдів, нестатевим шляхом, — сказав Олександр.
— Запчастинами можна назвати внутрішні органи. Коли один робот ремонтується за рахунок іншого, — додав Анатолій.
— Не згоден із Сашком, — заперечив Вадим. — Роботом не народжуються, а стають. Є дуже велика різниця між походженням та звичайним вихованням…
Читать дальше