Владимир Кучмук: Програмування на мові Довір"я

Вадим зупинив розповідь і подивився на товаришів. Вони уважно дивились на нього.

— Давай далі, — сказав Анатолій. Інші кивнули на знак згоди.

— Можна говорити, з великою долею вірогідності, — продовжив Вадим, — що саме оця надкрапка енергоінформаційого світу і є отим самим втіленням Бога у вигляді надконцентрації інформаційної та психічної енергії, духовної субстанції надзнань. Зрозуміло, у теперішньому розумінні цього поняття.

Можливо, що цим у наші, скажімо так, досить розвинуті часи можна пояснити посилення вектору сприйняття Бога у світовому суспільстві. Однак ви самі добре розумієте, що не можна змішувати поняття Бога, а точніше всіх відомих нам богів, із Богом як Надконцентрацією Знань.

Бо в першому випадку меншість зацікавлених людей — служителів Бога — переконує більшість у реальному існуванні саме їхнього Бога, що кінцевим підсумком має підкорення волі одних людей іншим людям.

На відміну від цього Бог — Надконцентрація Знань — заохочує людину до самовдосконалення. Він не концентрує уваги на власному існуванні, йому не треба приносити ніяких жертв. Він і є, і одночасно його немає. Ми не помічаємо його як, наприклад, не помічаємо повітря навколо себе. Цього бога не треба боятись. Він не обіцяє нічого: ані раю, ані пекла. Він існує сам по собі. Він не залякує майбутніми карами тих, хто в нього не вірує. Більше того, в нього навіть нема потреби вірити.

Вадим зупинився, а потім продовжив свою невеличку доповідь.

— До речі, черговим кроком до інформаційного вдосконалення суспільства я би назвав створення комп'ютерної мережі Iнтернет.

Аналогічно поняттям «матерії«та «антиматерії» у Матеріальному Всесвіті, знаходять своє визначення й поняття «раю» та «пекла» — позитивна та негативна сторони Інформаційного Всесвіту. Таким чином, можна пояснити хоча б переміщення душ до цих сторін нематеріального світу після матеріальної смерті і навпаки — при народженні людини.

Певен, що між цими двома світами іде обмін. Через носіїв одночасно і матеріального, і нематеріального світів — те, що ми називаємо людством. Саме в нас, людях, поєднується матеріальне та духовне.

Вадим знову зупинився та перебрав папери перед собою.

— Гадаю, що з точки зору цієї гіпотези, людина мисляча появляється в момент, так би мовити, «рівності» обох світів, коли, так би мовити, сили одного Всесвіту дорівнюють іншому.

Зрозуміло, що мова йде не про звичні нам фізичні сили, а про момент рівноваги суми «сил» фізичних та інтелектуальних. Звідси виводжу досить невтішний для письменників-фантастів висновок — у Загальному Всесвіті не існує світів, які були б більш розвинуті за наш: усі існуючі фізичні світи розвиваються паралельно з нашим, й інопланетні прибульці з'являться у нас майже одночасно з нашими посланцями у них.

— Цікаво, — перебив Вадима Олександр. — А як це перевірити?

— Зрозуміло, що відсутність приладів для фіксації проявів Інформаційного Всесвіту не може бути приводом для неприйняття цієї гіпотези. І щоб зайвий раз не просто посилатися на описані загальновідомі явища: янголів, привидів або духів, додам, що ще однією стороною цієї гіпотези є припущення про прискорення стискування Інформаційного Всесвіту та уповільнення розширення його матеріального аналогу. А ось таке уповільнення вже може бути зареєстровано фізичними приладами. Однак це, гадаю, відбудеться дещо пізніше.

— У мене все, — закінчив доповідач. — Чекаю виваженої критики.

На деякий час за столом запанувала тиша.

Слово взяв Віктор.

— Мені б хотілось повернутися до поняття Бога. Вадиме, парадокси життя відомі: і я не здивуюсь, якщо, через деякий час після поширення гіпотези, у цього Бога-Надзнання з'являться несподівані «помічники», які почнуть використовувати і такого Бога у своїх інтересах, із метою звичайного викачування грошей…

Анатолій подивився на хлопців. Він інтуїтивно відчув неординарність гіпотези. Він відчув також, що звичний плин їхнього життя може змінитися.

— Досить великий обсяг інформації, — сказав він. — Гадаю, що буде доцільно оперативку на сьогодні закінчити. По-перше, є поточні невідкладні справи, а, по-друге, за день ми трохи поміркуємо над цим питанням і ввечері зможемо зібратися знову.

— Слушна пропозиція, — підтримав Віктора Олександр. — Я сьогодні займаюсь виготовленням детектора проїжджаючих автомобілів…

— У нас з Толею розробка детектора присутності для керування освітленням під'їздів будинків, — доповів Вадим.