Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

Віктор. Ти хочеш сказати, що тоді, у такому суспільстві, вмикається певна інформація…

Вадим. Я виходжу з припущення, що вона виникає у певний момент концентрації індивідів… Одна комаха не будує, будують сім'ї. Поведінка мурах та бджіл… суспільні тварини…

Анатолій. Якщо я правильно тебе зрозумів, то на множину треба впливати множиною. Тобто ми повинні об'єднати свою псиенергію…

Олександр. Точніше, знайти можливість об'єднати… Як?

Вадим. Є ідея…

В кімнаті запанувала тиша. Було тільки чути, як крутиться касета магнітофона.

Першим не витримав, як завжди, Сашко.

— Ми тут сидимо, чогось чекаємо…

— Ідея є, але ще дуже сира, однак потрібно прийти до спільного рішення, — не дуже впевнено сказав Вадим. — Щодо об'єднання псиенергії… Лише вчора я надибав на дуже цікаву інформацію. У нас і раніше були пропозиції щодо вивчення таких явищ як релігія… Міфологія. Я поцікавився енциклопедією «Міфи народів світу».

Він устав підійшов до книжної шафи взяв звідти два томи, через декілька секунд поклав їх на стіл перед хлопцями і розвернув обидва на місцях закладинок там, де були малюнки.

— Дивіться сюди, це древо світове з листа з ацтекського рукопису, а це індійська мандала, а це тибетська магічна діаграма. Нічого не помічаєте?

/*Мандала (давн.-інд. «mandala», «коло», «диск», «круговий» і т.і.) один з основних сакральних символів у буддійській міфології; ритуальний предмет, втілюючий символ; вид ритуального підношення. Крім указаних, слово мандала має ще такі значення: «сукупність», «товариство», «збори»).*/

Хлопці нахилились над книгами.

— В ацтекському малюнку відсутнє велике коло… — зауважив Анатолій. — Однак в цілому явно відчувається, що обидва малюнка відображають єдину ідею…

— Вісім людських зображень на зразках із східної півкулі та вісім людиносхожих зображень на зразку із західної півкулі, — замислився вголос Віктор.

— Придивись до підписів під малюнками: це дуже давні зображення. Ще й з різних місць світу, — погодився Олександр.

— А не може це бути схемою поєднання псиенергії? — зацікавлено запитав Анатолій.

— Ось! Саме таке запитання виникло і в мене, тому я вирішив, що доцільніше було б усім нам разом попрацювати над цими малюнками, — сказав Вадим.

— Але ж маємо вісім людських зображень, — показав розкладені на столі книги Віктор. — А нас четверо.

— Ми багато говорили про поєднання в особах людей матеріального та нематеріального… Нас і зараз тут є восьмеро, — відповів Вадим. — МатВсесвіт та ПсиВсесвіт поєднані, вони впливають один на одного. У кожний проміжок часу вони врівноважуються… До речі, — він відкрив книгу на ще одній закладинці, — ось є ще одне зображення тибетського магічного кола. Тут взагалі усього два людських зображення

— Хлопці, а стіл у нас якраз квадратний… — загадково прошепотів Сашко.

— Гадаю, що буде краще, коли кожен пильніше продивиться малюнки та продумає можливий спільний механізм використання, — сказав Віктор. — А ввечері все узгодимо…

Ніхто не відповів. Вадим дивився на стіл, а хлопці читали статті енциклопедії. Однак Анатолій відірвався від читання.

— Треба якнайуважніше продивитися всю інформацію, яка торкається цього феномену… — сказав він з зосередженим обличчям.

Наступного ранку припинена нарада продовжилась.

— Хлопці, у мене все більше відчуття того, що ми вийшли на вірний шлях, — почав Олександр. — За цей час я знайшов декілька інформацій, які, здається, одночасно підтверджують і суперечать гіпотезі Вадима.

Вадим притис праву долоню до грудей та ввічливо із серйозним виглядом, наче почесний доктор наук, поклонився друзям.

— Не загально, але відомі факти так званих езотеричних знань, — продовжив Олександр. — Тобто такі факти, які вказують на існування, ще з часів глибокої старовини, системи прихованих знань, які торкаються законів Природи. Ну, наприклад, існування колони Чандрагупти Другого або так званого Делійського Лахту.

— Звучить так, немовби ти тільки й займався цим Чандра… гуптою, — сказав Віктор. — Ти маєш на увазі всесвітньо відому індійську колону з практично чистого заліза?

— Так, — відповів Сашко. — Уже п'ятнадцять віків стоїть…

— Здається, що це якось не дуже відноситься до нашої теми, — виразив сумнів Анатолій.

— Погоджуюсь з Толиком, — кивнув головою Олександр. — Але це був тільки приклад існування езотеричних знань… Цікавіше інше: я знайшов згадку про загадкову країну Шамбала…