Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

— Ефект Кірліан може торкається реєстрації і деякій фізичної субстанції, яка притаманна живій природі, — парував Віктор. — А магнітне поле мозку досить слабке… А втім, поки що пропоную, розглянути психологічний напрямок.

— Щось багато ми відкладаємо… Але згоден, — погодився Сашко. — Тут можна пошукати більших можливостей.

— Гіпноз, йога. Це досить важливі, і, головне, на відміну від інших — уже випробувані методи впливу, — сказав Анатолій. — Хоч я і говорив про свою невизначеність щодо напрямків, але психологію вважаю найперспективнішою.

— Усе це добре, — Вадим подивився на Анатолія. — Але мені здається, що ми допустили невеличку помилку. Ми взялись розглядати ефект впливу на біоробота і дещо забули. Вважаю, нам треба з'ясувати, що представляє собою сам об'єкт майбутнього впливу: потрібна його детальна характеристика. Тобто необхідно з'ясувати, що представляє собою сам, так би мовити, андроїд. Тоді ми можемо більш упевнено говорити про вплив.

— Знову Вадик оригінальничає, — відреагував Сашко. — Але він правий: за набором інформації ми остаточно не визначили об'єкт. Хто що думає?

— По-перше, є зовсім різні біороботи, — почав Анатолій. — Я не маю на увазі представників людства: чоловіків та жінок…

— Дозвольте перебити, — раптом утрутився Віктор. — Є невеличке уточнення: нам потрібна характеристика узагальненого біологічного робота. Пропоную обійтися без загальних фраз і негайно штурмонути питання.

— Згода, — сказав Вадим та ввімкнув магнітофона.

Мозкова атака розпочалась.

Анатолій. Біороботи на відміну від людей запрограмовані на визнання іншими власної виключності.

Віктор. Роботи визнають тільки свою власну особистість. Більшість із них не може не показувати свою зверхність над іншими. Тобто, якщо сів на щаблинку вище…

Вадим. Запрограмованість на чинопочитання, тобто щаблинки, це річ штучна… Головне для більшості з них — інертних — отримати щось на халяву, з метою відчути задоволення; а для злих, ще й від причиненої пакості — «у сусіда коза здохла…».

Анатолій. Прояви зверхності: робот ніколи не уступить дорогу пішоходові, коли їде на власному авто…

Віктор. Як нікчема він отримує втіху, коли оббризкає багнюкою того ж пішохода… При умові, зрозуміло, що не бачить поблизу автоінспектора.

Олександр. Оббріхує ближнього, з метою скористатися його бідою у власних інтересах…

Вадим. Та обійти його…

Віктор. Біоробот користується нуждою свого ближнього, щоб обікрасти його і потім лицемірно запропонувати свою «допомогу»…

Анатолій. Коротше, робить все щоб отримати відчуття глибокого задоволення за будь-яку ціну…

Олександр. У багатьох таких це називається вмінням «жити», тобто займатись узаконеним злодійством… Без відповідальності…

Вадим. Вибачте за відступ… Але надивились ми на це за ці останні роки, коли зухвала влада зрослася зі злочинним світом та привласнила, а де і просто вкрала, засоби виробництва…

Віктор. Разом із людьми…

Анатолій. Людьми, чи біороботами?

Олександр. Цікаве запитання…

Вадим. Гадаю, що зараз нам важко провести чітку лінію між біороботами та людьми, але певен, що головною рисою, за допомогою якої можна відрізнити біоробота від нормальної людини є доброта.

Анатолій. А чому це не може бути доброго біоробота?

Вадим. Бо добрий, даруй за тавтологію, це вже не злий. Доброті власний альтруїзм. Відсутня головна риса біоробота — установка на отримання власного задоволення будь-якою ціною.

Олександр. Мати, наприклад, може бути доброю до своєї дитини й одночасно злою до інших дітей…

Віктор. Важко говорити про такі речі. Гадаю, що зло у розумінні робота — це робити добро тільки для себе та своїх…

Олександр. А добро — це робити зло тільки для себе та своїх?

Віктор. Ні. Добро — це робити вчинки, наслідки яких будуть добрими для всіх.

Олександр. Я поки що не знаю такого суспільства, яке спромоглось би на таке.

Вадим. Здається, це я винен у відході від теми обговорення. Пропоную повернутися до неї: які ще риси притаманні роботам?

Анатолій. Постривайте. А любов?

Олександр. Хіба доброта та любов не пов'язані між собою?

Анатолій. А ти прочитай хоч один так званий любовний роман. В сучасному суспільстві-мурашнику розглядається тільки одна теза — добро для себе. І відповідно програмуються читачі-роботи.

Вадим. Мурашник. Множина… До речі, є дуже цікава інформація, що наприклад, один терміт, скажімо, може існувати сам по собі, декілька теж, а ось коли сукупність переходить певну межу вони починають будувати термітник.