Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

Події бурхливої ночі настільки стомили втікачів, що вони проспали до шостої вечора. Їх ніхто не турбував: відповідні впливові заходи були прийняті одразу по прибутті до будиночку для гостей.

Віктор і Сашко, які прокинулись першими, встигли збігати за їжею до найближчого магазинчика. Гроші у них ще залишались з Канади: американці, якщо і обшукували їх, то зробили це дуже акуратно: кредитні картки залишились у хлопців.

— Тепер пора всім підкріпитись, — Віктор першим ввалився з пакунками до будинку і таким чином голосно сповістив про своє прибуття, коли побачив, що всі вже встали і зібрались у найбільшій кімнаті будинку. — Ніхто не заперечує?

— Оце — правильно. Оце — по-нашому, — схвалив дії сина Тарас Володимирович. — В здоровому тілі — здоровий дух.

Схвальний гомін невеличкої компанії був найвищою оцінкою зусиль Віктора та Олександра.

Після сніданку почалась імпровізована нарада.

— І від АНБ ми втекли, і від ЦРУ ми втекли… — жартівливо почав Віктор.

— Але це зовсім не означає, що вони зараз нас не шукають і надалі не будуть шукати, — Вадим був не схильним до жартів.

— Однак зараз ми під захистом невидимості, — сказав Олександр.

— По-перше, як ми всі знаємо, певні категорії населення могуть нас побачити. А по-друге, ми не знаємо на які кроки тепер здатні розвідслужби, — стояв на позиціях обережної поведінки Анатолій, — Я маю на увазі використання наших батьків в якості заручників.

Батьки поки мовчали, уважно слухаючи дітей.

— Ви знаєте, чому саме ми всі опинились спочатку в США, а потім тут, — звернувся до батьків Анатолій. — Наслідки нашої останньої, так би мовити, інтелектуальної розробки, виявилась досить несподіваними для нас самих. Ми використовуємо вплив, але ми поки що не знаємо всіх його можливостей. На даний момент нам відомо, що чотири людини, які довіряють одна одній, можуть контролювати, а точніше, впливати на інтелектуальний стан біологічних об'єктів на відстанях від двадцяти метрів до двохсот кілометрів. Відстань залежить від допоміжних засобів, маються на увазі гілочки дерев, та місця знаходження. Вадим, виходячи, так би мовити, з послань древніх, запропонував, спробувати дію впливу всім нам разом.

— Як ви дивитесь на участь у такому випробуванні? — запитав Сашко.

— Не бачу ніяких перепон для допомоги нашим дітям, — сказала Віра Іванівна.

Ніхто з батьків, звісно, не заперечував.

— Тоді збираємось у порядок мандали, — почав Віктор і, побачивши запитання в очах батька, пояснив: «Мандала — це староіндійський малюнок зображенням дванадцяти осіб, які розміщені відповідним чином.»

— Пропоную кожній парі батьків стати за своїм сином, — сказав Вадим. — Так ми зберемось швидше.

— Сашко, передай, будь ласка, батькам гілочки, співпадаючі з синовою, — попросив Віктор.

Через хвилину всі вже стояли у порядку мандали.

«ПОЧАТОК ПІДЙОМУ.»

Означились дванадцять постатей.

«Трохи ВИЩЕ.»

Означились контури будинку.

«ЩЕ Трохи ВИЩЕ.»

Містечко внизу почало поступово зменшуватись.

«ВИЩЕ.»

Чітко позначились гори.

«ЩЕ ВИЩЕ.»

Мелькнули рідкі хмари.

«ІЩЕ ВИЩЕ.»

Майже повна планета Земля була внизу.

«ЯКОМОГА ВИЩЕ.»

Зменшення розмірів Землі зупинилось.

«НИЖЧЕ. ДО ХМАР.»

З'явився вже знайомий ландшафт.

«ВПРАВО.»

Земля попливла в іншому напрямку.

«ШВИДШЕ».

На південному напрямку показалась водна поверхня.

«Мексіканська затока.»

«Флорида.»

«Атлантичний океан.»

Внизу виднілась велика водна поверхня.

«ЩЕ ШВИДШЕ.»

З'явились контури суші.

«Африка.»

На північному напрямку показалась водна поверхня.

«Середземне море.»

«ПОВІЛЬНІШЕ.»

«Єгипетські піраміди.»

«НА ПІВНІЧ І ПРАВІШЕ.»

Море, суша, море.

«ЩЕ ПОВІЛЬНІШЕ.»

«Маріуполь.»

«ВНИЗ.»

Місто внизу почало збільшувалось.

«СТОП. НАГОРУ. НА ПІВДЕНЬ.»

Місто зменшилось і щезло з поля зору.

«СКОРІШЕ.»

«Знову піраміди.»

«ВПРАВО.»

Піщана поверхня.

«ШВИДШЕ.»

Гори. Сутеніє. Ніч. Вогні міст. Виблискує водна поверхня.

«Тихий океан.»

Світлішає. Після довгої водної поверхні з'являються гори.

«Кордильєри.»

«Каліфорнія.»

«Каліфорнійська затока.»

«ПОВІЛЬНІШЕ.»

«Важко орієнтуватися.»

«ВНИЗ.»

Внизу показалось місто.

«ПОВІЛЬНІШЕ.»

Місто наближалось.

«ЩЕ ПОВІЛЬНІШЕ.»

Видно пішоходів на вулицях.

«СТОП.»

«Яке це місто?»

«Ногалес.»

«Як дістатись Агуа Прієта?»