Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

«Їдемо до Лас Крусеса.»

«З Лас Крусеса цей водій поїде додому, а ми далі рушимо на перекладних.»

Мемуне сидів за столом в кабінеті і задоволено потирав руки: незважаючи на невдачу операції із захопленням хлопців на території Сполучених Штатів ситуація несподіваним чином почала виправлятися.

«Перша інформація, що надходить, свідчить, що ці хлопчики утерли носа ЦРУ. Ситуація в Ленглі близька до панічної.»

Однак, незважаючи на свій гарний настрій, мемуне помітно нервував.

«Про що американці встигли довідатись? Як багато знають вони про роботу ефекту впливу?»

Він встав і продовжував розмірковувати, повільно ходячи по кабінету.

«Якщо виходити з нервової реакції ЦРУ і організації пошуків, то хлопчики їм дуже потрібні. За нашою інформацією американці їх забрали з Канади. Ми знаємо, коли вони туди потрапили. Але чому вони їздили туди? Невже тільки хотіли втекти? Чи, може, було ще щось? Відомо лише, що їх переховували на якійсь військовій базі. Якщо зважити на масовий перетин кордону в районі Ель Пасо, то їх можливо переховували десь у Вайт Сендзі. Складається враження, що цього разу вони направились до Мексіки.»

Він знову сів за стіл.

«Наших у Мексіці зовсім небагато, якщо не помиляюсь, то лише у посольстві. Політиків Мексіка не цікавить.»

З почуттям легкої досади він пригадав відповідь прем'єр-міністра на його запит щодо організації невеличкої розвідницької мережі в Центральній Америці: «Як вам відомо, ця частина світу не входить в коло наших найважливіших інтересів.»

«Тепер доведеться перекидати в район північної Мексіки агентів зі Сполучених Штатів з завданням знайти розробників впливу. Треба з'ясувати кого ми можемо швидко перекинути з південних районів США?»

Він зробив відповідну помітку у блокноті.

«Район пошуків — Мексіка. Безперечно, досвідчені агенти на місці зорієнтуються і розберуться з ситуацією. Для інших треба розробити хоча б приблизний алгоритм пошуків. Завдання аналітикам.»

У блокноті з'явилась чергова помітка.

«А як би я сам почав розв'язувати таке завдання? — по-перше, у ньому заговорив азарт старого розвідника, по-друге, аналітики Моссад дуже поважали свого шефа за те, що він не тільки добре розумів їхню роботу, а інколи видавав несподівані для них самих блискучі рішення найзаплутаніших проблем. — Доцільно було б нейтралізувати ефект невидимості.»

Мемуне зупинився на хвилинку.

«Ефект невидимості… Адже повинен бути і ефект постневидимості. Тобто, якщо невидимка зайде в кімнату, візьме якусь річ і вийде, то ефект постневидимості виразиться в зникненні з кімнати цієї речі. Зрозуміло, що цей спосіб далекий від досконалості. Але це певний шанс і на нього можна розраховувати. В нашому випадку потрібно пильно стежити за всіма незвичними випадками по всім можливим каналам інформації: у поліцейських відділках, у медичних установах. Можливо, у банках. Однак, цей спосіб хибить тим, що доведеться йти по сліду, спізняючись зі своїми діями.»

Він натиснув кнопку виклику секретаря:

— Будь ласка, кави.

«Дистанційне стеження? Підключитись до мереж стеження? Як з цим у Мексіці?»

Блокнот став багатшим ще на одну помітку.

«Що ж. З моєї сторони пропозиції є. Подивимось, що запропонують інші. Треба негайно приступати до виконання завдань.»

Він взяв блокнота та натиснув кнопку виклику секретаря:

— Будь ласка, запросить до мене всіх заступників.

Пройшло кілька годин, коли, втомлені нічними пригодами втікачі, нарешті дістались Дугласа.

«Армандо Ортега. Де ви зараз і що робите?»

«Я — вдома. Сплю.»

«Що вам відомо про тунель між Дугласом та Агуа Прієта?»

«Є такий, але це велика таємниця.»

«Де вхід зі сторони США?»

«На кладовищі Кальварі.»

«Без нього будемо довго шукати.»

— Поїхали на восьму вулицю, заберемо цього Армандо та з його допомогою переберемось на ту сторону, — запропонував Сашко.

— Йому потім доведеться повертатися назад, — виразив сумнів Анатолій. — Зайві очі, зайві балачки.

— То нехай покаже шлях та місце, а потім ми його повернемо додому, — висловив пропозицію Вадим. — Сусіди нічого не пам'ятатимуть.

— Здається, заперечень нема. Приймається, — сказав Віктор, після того, як окинув поглядом усіх присутніх.

Незабаром Армандо Ортега показав місце входу у тунель. За час «спілкування» з ним хлопці дізнались про деякі досить цікаві речі. Виявилось, що тунель «працює» тільки в одному напрямку: з Мексіки до США, а точніше з Агуа Прієта до Дугласа.