Бернар Вербер - Її величність кішка

І справді, один серед них переміг усіх.

На диво, він не був найбільшим, найгрізнішим чи найсильнішим, у нього не було найдовших зубів чи найгостріших кігтів. Ні, переможець був невеликого зросту, в нього була незвично біла шерсть і червоні очі. Якщо вірити нашому полоненому, його слава бігла попереду.

Кажуть, що на ньому ставили досліди, коли він жив у людей. Йому довелося пройти через страшні тортури, але він вижив. До того ж, люди наділили його феноменальними навичками виживання та адаптації.

Новий лідер завжди зберігає спокій. У бою він компенсує свій малий зріст здатністю передбачати найменший рух суперника, знаходить його слабке місце та блискавично атакує. Він завжди на крок попереду.

Саме так маленький пацюк з червоними очима переміг усіх суперників. Після перемоги він сказав, що ненавидить людей за зло, яке вони йому заподіяли, і що має намір вбити всіх до останнього, поки їхній слід на землі не зникне. Також він ненавидить собак і котів, бо ті, як він вважає, позбавлені почуття власної гідності і покірно служать людям.

Він пообіцяв своєму народові, що коти і люди, які брали участь у битві за Лебединий острів, вип'ють чашу страждань сповна, а в майбутньому жоден кіт чи людина не посміє протистояти пацюкам.

Полонений пояснив, що в нового короля є вічко на голові, завдяки якому він може поєднуватись до комп’ютерів і таким чином отримувати доступ до всіх людських знань.

Чорт забирай, у нього теж є Третє Око!

Вивчивши історію людства і засади його лідерів, новий пацючий король вибрав собі ім’я відомої історичної постаті, на яку він хотів бути схожим: Тамерлан.

Полонений підтвердив, що коли білий пацюк з червоними очима став їхнім королем, він зумів об’єднати всі орди в одну: брунатну орду. Вона поселилась у великому будинку на заході Парижа, звідки Тамерлан планує майбутнє пацюче вторгнення.

Брунатна орда скоро прийде, а сьогодні завітала тільки група розвідки. Основна частина армії із сили-силенної пацюків прийде та спустошить усе. Полонений завершив розповідь заявою, що ми все одно не зуміємо зупинити Тамерлана та його брунатну орду.

Скориставшись моментом, полонений втік. А коли ми кинулись навздогін, той піднявся на вежу собору Паризької Богоматері, стрибнув додолу і розбився на площі перед собором. Я приголомшено спитала:

— Чому він це зробив?

— Це фанатик. Можливо, він хотів пожертвувати життям, щоб більше не видавати нам інформацію, — відповів Піфагор.

— Але, в такому разі, чому він не зробив цього раніше?

— Він хотів попередити нас, що Тамерланова орда наступає. Хотів посіяти страх.

Сіамець не може приховати нервове тремтіння на кінчиках вух.

Він прямує до кімнати Наталі, я йду за ним.

Він бере USB-кабель та під’єднує його до Третього Ока. Я знаю, що він заходить в інтернет. Бачу, як він зосереджується, потім врешті від’єднує кабель; йому не вдається приховати гримасу.

Я обережно запитую:

— І що там?

Він струшує шерстю так, ніби хоче позбутися щойно прочитаної інформації.

— Нічого. Я прочитав про чоловіка, чиє ім’я взяв собі Тамерлан.

Тамерлан був найжорстокішим та найкривавішим з усіх середньовічних завойовників. Про нього згадують як про «катастрофу в історії», бо він провів своє життя у війнах не з метою створення імперії, а просто тому, що отримував задоволення від масового винищення людей у жорстокий спосіб, зі знущаннями і тортурами.

Тамерлан народився 8 квітня 1336 року у місті Кеш в Узбекистані. Пологи були важкі, і його дістали на світ із закривавленими руками. Дехто пояснює цим його жагу до вбивств.

Його батько був ватажком монгольського племені, що прийняло іслам. Якщо вірити легенді, він назвав сина Тамар, оскільки бажаючи представити його місцевому шейхові, який саме читав Коран, перебив його на слові tamarou, що означає «залізний». Згодом до його імені додався прикметник lang, що монгольською означає «кульгавий», бо Тамерлан кульгав після бойової травми.

У шістнадцять років Тамерлан пішов у тюркську армію, лідер якої, Казган, прославився лише тим, що наказав убити останнього хана місцевого монгольського племені. Казган навчав його мистецтву політики та втовкмачив у голову, що дволикість, зрада, вбивство і змова — необхідні складові на шляху до влади.

У тридцять шість років Тамерлан об’єднався зі своїм братом Хусейном, щоб завоювати Самарканд, а потім отруїв його, щоб лишитися при владі самому. Але його правління у новій столиці не тривало довго, він зібрав величезну армію та пішов наступом на сусідні території. Дальші тридцять років свого життя він присвятив тому, щоб задовольняти свій порив до знищення, кровопролиття, тортур і масштабних убивств.