Айзек Азимов - Фундація та Імперія

Його прихильники чекають на прихід «чарівників», і ось-ось це станеться. Мої сини стоять на чолі тих, хто чекає. Це і є той секрет, що ховається в моїй голові, і якого не мав виявити психічний зонд. Бо тоді вони померли б як заручники; альтернативою буде їхня загибель як бунтівників, а з ними – й половини Сивенни. Бачите, я не мав вибору! І я не стороння людина.

Деверс відвів очі, а Барр тихо продовжив:

– На перемогу Фундації – от на що покладається Сивенна. Це заради перемоги Фундації приносять в жертву моїх синів. А Гарі Селдон не прорахував неминучий порятунок Сивенни, як він це зробив із Фундацією. І я не маю впевненості стосовно моїх людей – лише надію.

– Але ж вас все одно задовольняє очікування. Навіть незважаючи на те, що імперський флот вже на Лорісі.

– Я чекав би із абсолютною впевненістю, – просто сказав Барр, – навіть якби вони приземлилися на самому Термінусі.

Торгівець розгублено насупився.

– Я не знаю. Так не може бути – це ж не магія. Існує психоісторія чи ні, але вони напрочуд сильні, а ми слабкі. Що може вдіяти із цим Селдон?

– Йому й непотрібно нічого робити. Все вже зроблено. Події вже відбуваються. Те, що ви не чуєте, як крутяться шестерні годинника і б’є дзвін, не означає, що нічого не відбувається.

– Можливо. Але мені хотілося б, щоб ви розтрощили Ріосу череп. Він небезпечніший за усю свою армію.

– Розтрощив череп? Хоча Бродріґ його заступник? – Обличчя Барра скривилося від ненависті. – Тоді уся Сивенна перетворилася б на заручників. Бродріґ вже давно довів, чого він вартий. Існує планета, де п’ять років тому стратили кожного десятого чоловіка – лише за те, що вони не змогли вчасно сплатити податки. А збирачем податків був оцей самий Бродріґ. Ні, Ріос мусить жити. Його покарання – це милосердя порівняно з отим виродком.

– Але ми шість місяців пробули на ворожій базі, шість місяців. І нічого не зробили. – Деверс стиснув свої сильні руки так, що хруснули пальці. – Нічого!

– Ану зачекайте. Ви мені нагадали… – Барр пошукав у своїй сумці, – можливо, це те, на що ви розраховували. – І він кинув на стіл невелику металеву сферу.

Деверс схопив її.

– Що це?

– Капсула з повідомленням. Та сама, яку отримав Ріос, перш ніж я на нього напав. Її можна взяти до уваги як щось корисне?

– Не знаю. Залежить від того, що в ній! – Деверс сів і обережно покрутив її в руках.

Коли Барр вийшов із холодного душу і з утіхою став під струмінь теплого повітря із сушарки, він помітив, що Деверс тихо сидить у задумі.

Сивеннець заговорив, коли шум сушарки став тихішим:

– Що ви робите?

Деверс підвів голову. На бороді в нього блищали крапельки поту.

– Я збираюся відкрити цю капсулу.

– Ви зможете це зробити без використання особистих характеристик Ріоса? – у голосі сивеннця чулося здивування.

– Якщо не зможу, піду з Асоціації і ніколи більше не керуватиму зорельотами. Я вже зробив трибічний електронний аналіз наявного у ній, і маю маленькі пилки, про які в Імперії навіть не чули, спеціально сконструйовані для зламування капсул. Бачте, до цього я був зломником. Торгівець мусить бути фахівцем з усього.

Він низько схилився над маленькою сферою, і невеличкий плаский інструмент почав обережно зондувати її, швидко торкаючись і розкидаючи на всі боки червоні іскри.

Він сказав:

– Хай там як, а ця капсула зроблена дуже незграбно. Імперські хлопці не вміють робити маленьких речей. Я це спостеріг. Ви колись тримали в руках капсулу Фундації? Вона наполовину менша і перш за все непроникна для електронного аналізу.

А потім він посуворішав, і помітно було, як під його тунікою напружилися плечі. Його крихітний зонд повільно обертався…

Він увійшов всередину капсули нечутно, і Деверс зітхнув із полегшею. У руці він тримав блискучу кулю з повідомленням, що було розгорнуте, мов сувій пергаменту.

– Це від Бродріґа, – сказав він. А потім презирливо додав: – Повідомлення перебуває у незмінному середовищі. У капсулі Фундації повідомлення вже за хвилину окислилося б і перетворилося на газ.

Але Дуцем Барр махнув йому рукою, щоб він замовк. Він швидко пробіг очима повідомлення:

ВІД: АММЕЛЯ БРОДРІҐА, НАДЗВИЧАЙНОГО ПРЕДСТАВНИКА ЙОГО ІМПЕРАТОРСЬКОЇ ВЕЛИЧНОСТІ, ОСОБИСТОГО СЕКРЕТАРЯ РАДИ ТА ПЕРА ІМПЕРІЇ.

КОМУ: БЕЛУ РІОСУ, ВІЙСЬКОВОМУ ГУБЕРНАТОРУ СИВЕННИ, ГЕНЕРАЛУ ІМПЕРІЇ ТА ПЕРУ ІМПЕРІЇ.

ВІТАЮ ВАС. ПЛАНЕТИ № 1120 БІЛЬШЕ НЕ ІСНУЄ. НАСТУП БЕЗПЕРЕШКОДНО ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ЗГІДНО З ПЛАНОМ. ВОРОГ ПОМІТНО СЛАБНЕ, І НЕВДОВЗІ МИ ДОСЯГНЕМО ОСТАТОЧНОЇ МЕТИ.