Сергій Залевський - Версола. Книга 1. Колоніст

Здесь есть возможность читать онлайн «Сергій Залевський - Версола. Книга 1. Колоніст» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2018, Издательство: Strelbytskyy Multimedia Publishing, Жанр: Фантастика и фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Версола. Книга 1. Колоніст: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Версола. Книга 1. Колоніст»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Наш сучасник завдяки нез'ясовному явищу природи провалюється на іншу планету. Чоловік, що був майже при смерті, несподівано починає усвідомлювати, що видужує, і це його радує непомірно — а ось місце, куди він потрапив, трохи тривожить. По виду, Африка, або щось схоже, але ось місцеві тварини, особливо хижаки, якісь… неправильні, особливо, якщо постежити за їх способом полювання. Типово міський житель мегаполісу виявляється посеред велетенської савани наодинці з усім цим…. а тут ще і дивні відчуття в голові при контакті з тією самою звіриною…

Версола. Книга 1. Колоніст — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Версола. Книга 1. Колоніст», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Вибач, Вітя, ніж смог — тим і допоміг, на жаль, я не чарівник, а гроші тобі згодяться, я адже тебе довго знаю, так що бери і… - тут шеф затнувся, не знаходячи слів.

Віктор з розумінням кивнув і вийшов, оскільки більше тут знаходитися не міг: нікому нічого не винен,… і нікому тепер не потрібний. Як і планував раніше, з'їздив в Туреччину, але сам — відпочив востаннє, як говорив сам собі, приймаючи чергову пігулку від болю, яких захопив з собою наостанок із запасом. Тих грошей, що йому вручив його колишній шеф, виявилося в два рази більше, ніж вимагалося на цей тур, так що відірвався знатно. Повернувшись з поїздки був неприємно здивований змінами обстановки в квартирі: пропав новенький сорокадюймовий телевізор, мікрохвильова піч, комп'ютер і дещо ще з дрібного, але цінного. Роздумував недовго: ключі від квартири були у нього і його колишньої «нареченої», тому винуватця вичислив відразу.

— Ось стерво, такого я не чекав…. так — доведеться замки поміняти, а то ще і холодильник упре.

При зрілому міркуванні вирішив не робити ніяких дій, оскільки дивитися телевізор не горів бажанням, різна побутова дрібниця на зразок тостера і блендера йому теж не особливо потрібна, якщо розібратися. Трохи шкода було мікрохвильову піч — нею він користувався часто і комп'ютер, але, як мовиться — що є, то є.

— Але яка заповзятлива молодичка виявилася — сумно усміхнувся своїм думкам — знайшла десь вантажників, транспорт найняла…. мда.

Наступний день присвятив зміні замків — залишитися ще без чогось важливого йому не хотілося, та і лохом виглядати в очах бувшої теж бажання не було. Наступний місяць трохи поїздив по країні, в якій прожив тридцять років — знайшов для себе багато цікавих місць, про які навіть не підозрював — неначе відкрив для себе свою країну наново. Напади посилювалися і частішали, а Віктор вирішував для себе важку задачу: з одного боку, він не бажав бути піддослідним кроликом за свої ж гроші — хіміотерапія нагадувала йому пилосос, у якого була відсутня кнопка виключення, і який відключався сам у момент смерті цього самого кролика. З іншого боку, йому, тридцятирічному молодому чоловікові до сліз хотілося жити.

У один з днів, піддавшись раптовому пориву, зв'язався зі своїм двоюрідним братом і запропонував переоформити на нього квартиру. Коля виявився сильно здивований, як власне і його дружина — вони винаймали квартиру в іншому кінці міста в одному з багатьох спальних районів. Правда, взнавши причину такої небаченої щедрості далекого родича, хотіли спочатку відмовитися, відпихаючись якимись абсолютно надуманими і безглуздими фразами.

— Послухай, Коля — у мене немає нікого більше у цьому світі, а я скоро його покину — тут без варіантів, тим більше що у тебе дитина. Чим залишати державі, краще вам буде користь — я вже все вирішив, не сперечайся. Тільки тут бракує деякої техніки — моя колишня подруга вивезла дещо, поки я загорав на пляжах сонячної Туреччини — тут нічим допомогти не можу, доведеться вам самим це питання вирішувати якось. У мене немає бажання шукати її і ці речі — нехай залишить собі, як пам'ять про мене,… чи вдавиться ними, а-ха-ха.

Незабаром в квартирі стало багатолюдно і весело — деякий час це відволікало Віктора від важких думок, але від нападів болю, на жаль не рятувало. Коли з відведених шести місяців пройшло три, хлопець помітив, що компанія родичів стала його обтяжувати — нічого поганого він не думав, просто вид здорових, веселих і життєрадісних людей заганяв його в таку тугу, що хотілося в ці миті померти, настільки сильно йому хотілося знову відчути себе таким же здоровим і веселим. Після одного такого вечора, закрившись у своїй кімнаті, оскільки уся квартира вже була зайнята його родичами, Віктор зрозумів, що йому неприємно залишатися серед людей, чути їх голоси і сміх і так далі — виникла думка кудись поїхати і там усамітнитися, чекаючи кінця. Тут йому згодився його ноутбук, який він колись купив з чергової премії — незабутня Ніна не вкрала корисний девайс, оскільки він в цей час відпочивав разом з його хазяїном на півдні.

Став шукати для себе таке місце, керуючись двома критеріями: не занадто далеко і чимдалі від міста, в якому він зараз жив. Ідеальніше всього підійшло б якесь глухе село, якщо таке ще можна знайти у наш час відносно недалеко від мегаполісу. На очі попалася стаття на одному з інформаційних порталів, де невідомий йому журналіст описував свою поїздку по сучасних селах країни, розташованих в декількох сусідніх регіонах країни, в число яких входив і його власний. Журналіст описував побут і рівень життя місцевого населення, відмітивши побіжно, що особливо йому сподобалася місцева природа. Вирішивши, що вказане село майже ідеально підходить під його вимоги, вирішив більше нічого не ускладнювати і завтра висуватися туди на своїй «Октавії», по дорозі закупивши деякі речі і продукти на пару тижнів. Чомусь в голові оформилася думка, що на більший час сподіватися не варто. Уранці зібрався і вийшов в коридор… де його очікував брат Коля — вид у того був якийсь винуватий і розгублений — створювалося враження, що того щось турбує.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Версола. Книга 1. Колоніст»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Версола. Книга 1. Колоніст» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Версола. Книга 1. Колоніст»

Обсуждение, отзывы о книге «Версола. Книга 1. Колоніст» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x