Сергій Залевський - Версола. Книга 1. Колоніст

— Е… Лора, у мене до тебе буде ділова пропозиція, але відразу не потрібно в мене нічого кидати, а вислухай, добре?

— Ось навіть як? — здивувалася жінка, вийшовши з душу — і що ж це за пропозицію: руки і серця?

— Ні…. щось таке, але близько. Коротше, справа така: ти мені подобаєшся, і мені б хотілося бачитися з тобою набагато частіше, ніж пару раз на місяць, тому. Суть пропозиції така: я хочу тебе зробити своїм напарником — мені одному нудно в савані, суспільство Волша, це добре, але трохи не те, чого б мені хотілося. Їздитимеш зі мною на полювання, якщо захочеш, тебе учитиму нашому ремеслу — але це тільки по твоєму бажанню. Я беру на себе усі турботи про тебе і витрати — тобі не треба буде ні про що думати, просто будеш зі мною поруч… як тобі?

— Я адже тобі говорила, що, по-перше, я тут заробляю на покриття боргу — а як мене наблизить до мети твоя пропозиція? Ну, а по-друге, ти мені теж подобаєшся, Вік, але роль постільної подружки мені не імпонує — мені такі пропозиції вже робили неодноразово, я тобі про це говорила. І хоч ти не такий, як ті попередні «працедавці», але…

— Так-так, я зрозумів — перебив її Віктор — я не все сказав. Я хочу укласти з тобою контракт на три роки, або навіть на п'ять — як захочеш, не збираюся тебе просто взяти і використати пару місяців, а потім вигнати — у мене все серйозно. Я встиг оцінити твій розум, точно так, як і твою красу — мені здається, що ми підходимо один одному. Так, жити у всюдиході, це трохи не те, що ти, найімовірніше хочеш, але у мене є деякі плани в найближчому майбутньому — я думаю, що це питання буде не таким гострим. Але це в недалекому майбутньому, а ось, що стосується твого першого питання, то давай зробимо так: я тобі скину проект договору між нами — ти там знайдеш один пункт, який тобі повинен сподобатися — він повинен підтвердити тобі серйозність моїх намірів. Відразу відповідь не давай, подумай, ми з напарником завтра вирушаємо в тривалий рейс — хочемо пошукати щось цінне, так би мовити — за місяць плануємо впоратися і повернутися, тоді я тебе ще раз запитаю, йде?

— Гм… який ти загадковий — жінка вже встигла одягнутися і зараз задумливо розглядала хлопця, який продовжував валятися в ліжку — можу пообіцяти, що уважно прочитаю і подумаю над твоєю пропозицією.

Віктор витратив залишок дня на підготовку до походу — основний час приділив зброї, боєприпасам і стану всюдихода — останнє вони виконали разом з напарником, адже від справності транспорту зараз залежало дуже багато чого. Витративши на профілактичні роботи близько тисячі бон, приятелі залишок дня провели хто де. Віктор, наприклад, нікуди не пішов розважатися, витративши увесь час на складання двостороннього договору, узявши за основу його власний контракт з Волшем, додавши в нього декілька ключових пунктів. Коли, на його думку, документ був готовий, відправив його на пошту подрузі і полегшено зітхнув — можливо, що зараз він закладає фундамент своєї нової сім'ї. Перша так і не відбулася в тому житті: Ніна виявилася не тією жінкою, з якою йому б хотілося провести залишок життя, та і наостанок відкрилася її жадібна злодійська натура.

Уранці збиралися в дорогу неспішно — до стоянки всюдиходів обоє підійшли ближче до обіду — там Волш звернув увагу на групу людей, які явно чекали їх появи. Ті просто стояли біля одного зі всюдиходів і якось недобре дивилися на компаньйонів. Колеги переглянулися: очевидно, це друзі тих людей, які намагалися їх дістати в савані минулим рейсом — ось і підтвердження попередження від невідомого абонента. Один з тих, що зустрічали зробив характерний жест долонею по шиї, дивлячись на мисливців і посміхаючись — група недоброзичливців складалася з восьми чоловік. Волш зробив знак Віктору завантажуватися у всюдихід, а сам попрямував до цієї делегації і пару хвилин там щось їм говорив, а потім, до здивування хлопця, компанія розсміялася, а його напарник з усміхненою пикою повернувся назад.

— І що ти їм такого сказав, що вам усім стало так весело? — поцікавився наш герой — знаєш новий анекдот, поділися з другом…

12.2017-01.2018

Далі буде.