Юрий Щербак - Юрій Щербак. Час тирана. Прозріння 2084 року (2014)

Визнаємо історичну провину русько-українського народу, який під оружним тиском серійного вбивці, ґвалтівника і розпусника так званого святого Володимира прийняв юдо-християнство, погордливо відкинувши святі й чисті основи мусульманської віри. Два смертельні гріхи й досі деформують душу нашого народу — алкоголізм та поїдання у великих кількостях свинячого м’яса, отруюючи його свідомість і знищуючи чистоту помислів.

Нав'язавши народу глибоко чуже йому вчення єврейського рабина, божевільного лжепророка Христа, варязько-військові володарі Руси-України, діючи у своїх цілях, поневолили народ, перетворили його на покірливе бидло, отруєне облудними законами Христа про неспротив злу. Відторгнення країни від високих джерел мусульманської цивілізації згубно вплинуло на розвиток Руси-України. Злочинною треба визнати таку військову організацію, як козацтво, яке зганьбило Україну кривавими акціями проти мусульманських братів.

Ми суворо засуджуємо і каємось за всі вияви ворожнечі нашого народу проти хана Батия, Османської імперії, Чорної Орди та інших братніх мусульманських організацій.

Вимагаємо, щоб Міжнародний трибунал справедливості в Женеві прийняв рішення про засудження народу України як ініціатора і виконавця злочинів етнічної чистки з елементами геноциду супроти ісламу та мусульман упродовж багатьох віків.

Ваша Високосвітлосте (нехай Аллах веде Вашу шаблю від перемоги до перемоги), звертаємось до Вас і високоповажних членів Всесвітньої ісламської ради із закликом — прийти до нас із визвольною місією і суворо покарати призвідців наших нещасть — військову хунту Гайдука, яка, разом із зрадником Ізидором, готує новий союз юдо-християн для організації нового сіоністського походу проти братів мусульман.

Урочисто заявляємо: цього не буде! Аллах покарає зрадників.

Просимо „Глобальний джихад“ звернути свій погляд на Україну-Русь, народ якої готовий прийняти найкращу віру — іслам, підкоритися найсправедливішим законам шаріату, відкинути геть підступне і брехливе вчення Христа.

Прийдіть до нас, володійте нами і чиніть свій справедливий суд над сіоністськими прислужниками, українськими націоналістами та християнськими фарисеями.

Ми урочисто клянемось, що свідомо і добровільно приймаємо іслам і стаємо під зелений прапор Пророка — мир йому й благословення Аллаха!

Аллах Акбар!

Року 1505 по хіджрі, місяця другого, дня тринадцятого».

Прочитавши, Асанбай у задумі поклав папір на стіл.

— Ну як? — знетерпеливився Крейда.

— Текст чудовий, і шейх Омар, благослови його Аллах, буде задоволений. Та чи є підписи? Чи лист справжній? Без підписів шейх Омар не прийме цього документа.

— Ображаєте, дорогий, — Крейда витягнув із папки ще три сторінки й передав посланцеві шейха. — Подивіться, чий підпис першим стоїть під листом? Мій. Не забудьте це підкреслити шейху, коли покажете йому листа. Коли ви його побачите?

— Якщо дозволить Аллах — через три дні. Чи це все, що ви хотіли передати шейху? — Асанбай торкнувся пальцем листа.

Крейда взяв до рук папку, ледве не поцарапавши її коричневу пухирчасту поверхню гострими кінчиками металевих пальців.

— Це далеко не все. Ми створили в Києві центр підготовки до державного перевороту. Якщо Гайдук наважиться проголосити Акт Возз’єднання християн, ми приготуємо йому та-а-кий сюрприз, що мало не здасться.

— А більш конкретно? — спитав Асанбай.

Крейда хрюкнув, наче засміявся, і під їхав до сейфу. Поклавши папку всередину, зачинив масивні двері, виставив шифр, затуливши спиною клавіатуру, щоб гість не бачив, і поставив на місце стінку з книжковими корінцями. Повернувшись до столу, спитав:

— Що означає ваша чорна чалма?

— Я тричі здійснив хадж до Мекки і знаю напам'ять Коран, — із гордістю відповів Асанбай. — І не тільки Коран.

— А я тричі доходив до вершин влади в Україні… та не дійшов. І напам'ять вивчив усі правила політичної гри. Тому мені потрібні гаранти. Шейх повинен проголосити мене еміром України. Верховним ісламським правителем емірату Україна-Русь. Адже я тепер — повноцінний мусульманин. Навіть обрізаний, — він знову двозначно захрюкав, — не п’ю горілки, не їм свинятини. В мене немає печінки. Зате в моєму мозковому комп’ютері — повний текст Корану…

Він упритул під’їхав до Асанбая. Очні індикатори спалахнули зеленим світлом.

— Так і передайте шейху. У нас потужна організація, й ми йому допоможемо. Але після того, як він виконає мою вимогу.