Андрій Дмитрук - Аурентина

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Дмитрук - Аурентина» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1982, Издательство: “ВЕСЕЛКА”, Жанр: Фантастика и фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Аурентина: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Аурентина»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Науково-фантастичні оповідання про людей майбутнього, їхнє прагнення до самовдосконалення, до гармонійності.

Аурентина — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Аурентина», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Можете собі уявити, як я репетував! У Коріна реакція була божевільна. Він лише трохи піднявся на лікті, увімкнув ліхтар і вистрелив упритул з пістолета. Погань покрутилася по печері, посіпалася й здохла.

Але тут і ранок, швидкий, немов світло ввімкнули. Ми години через дві піднялися на перевал. Унизу лавові поля, а за ними — та сама ущелина, яка веде у кратер. З перевалу спуск прямовисний. Він поліз перший. Мене доля берегла, хоч я щодо цього був іншої думки. Впав і вдарився коліном так невдало, що не міг і кроку ступити. Гадали, тріснула кістка. Алик, бідолаха, виволік мене назад, посадив у затишну місцинку і наказав чекати. Я не бачив, як він спускався — потім лише помітив червону фігуру на лавовому полі. Він добувся майже самого кратера…

Оповідач схилив голову і помовчав, скручуючи вус у тонкий мотузочок.

— Ну, коротше, вилетіла зграя з ущелини, закружляла… Він стріляв, потім побіг назад. Вони довго переслідували. Здається, дві чи три тварюки він збив. Прийшов уже хитаючись. Індикатор на рукаві палає — доза страшна, важко уявити, як він взагалі міг іти, та ще й дертися схилом. Ох і дужий був чолов’яга! Мовив лише: “Не підходь”, ліг на живіт і помер. — Кейн різко, із, злістю смиконув вус, зморщився від болю. — Легко помер, як ми, розвідники, один одному й бажаємо: “Великої удачі, легкої смерті”. Що ж це я… Гаразд. Не буду вам обридати. Приплентався сюди, підлікував ногу… як зумів. Потім — узяв дезактиватор і повернувся назад. І знов сюди… з ним на спині… Вибачте, не хотів залишати… цим… Гаразд. Головне, ви тут, і можна щось вирішувати.

— Що вже тепер вирішувати? — сказала Віола, дивлячись на труп. — Перенесімо його до мене, в морозильник.

…Коли могутній корабель Віоли, яскраво-червоний, з емблемами Рятувальної Служби Флоту, підчепивши гравітаційними присосками, поволік угору з кратера сплющений корпус “Матадора”, внизу знявся цілий вихор. Немов буре листя кружляло навколо обгорілого велетня.

— Ось вони, нечисть, чортове сім’я! — закричав Кейн, грюкнув кулаком по спинці пілотського крісла. — Ану лиш, дівчинко, підсмали їх, як слід, інакше “Матадор” буде нашпигований рентгенами!

Замість відповіді Віола ввімкнула дистанційний Р-уловлювач. Біла крапка яскраво побігла по розграфленому екрану, зупинилась, почервоніла і розбухла до розмірів яблука. Кейн навіть рота роззявив:

— Що за дивина! Десять тисяч рентген — але, здається, не в кратері?

— Ні, джерело на лавовому полі, біля входу в ущелину. Потім обстежимо.

Він зазирнув збоку в холодне, з жорстко примруженими очима і міцно стуленими губами обличчя Віоли.

Двадцять чотири роки, не більше — і шеврони Пілота-Рятувальника першого класу. Позирає скоса, немовби знає щось таке, що ганьбить Кейн а. Ох, молодість!

Вони вивели корпус “Матадора” на навколопланетну орбіту, обережно зняли катушки корабельної пам’яті — командний пункт залишився неушкодженим, оскільки був зібраний у плаваючій надміцній кулі. Коли повернулися до кратера, п’ятигодинний місцевий день уже закінчився, і в глухій темряві мерехтів на рівнині острівець мирного сяйва.

— Десять тисяч рентген… — шепотів розгублено Кейн.

Під рукою Віоли виросло збільшення на екрані телелокатора. Неглибоко в лавовій тріщині засів масивний чотиригранний срібно-синій брус, що м’яко світився. Розвідник лише захрипів, розлючено кусаючи свій кулак.

— Так, ваш контейнер з головним паливом. Дуже вдало викинули, — безпристрасно-дзвінко сказала Віола.

Немовби продовжуючи розпочате мовчазне слідство, вона захотіла побачити тварюку, вбиту Коріним. Пригнічений, враз постарілий Кейн відшукав інфрашукачем печерку перед підйомом на перевал, під нависаючою велетенською брилою. Присоски обережно підняли скелю і далеко відкинули її. Гуркіт прокотився передгір’ям. Невидима рука корабля намацала і втягла в трюм маленьке кругле тільце з обвислими перетинками-крилами…

Віола працювала до ранку в лабораторній каюті. Вірніше, працював універсальний корабельний мозок, одержуючи все нові й нові завдання від господарки. Коли ввімкнувся блискавичний світанок, вона дала останню команду: покласти розчленоване, оброблене всілякими енергіями та хімікатами тіло в морозильник.

Ввійшла в житлову каюту й обережно, немов була поруч з тяжкохворим, присіла на край ліжка, де всю ніч лежав Кейн, втупивши червоні очі в стелю. Той відчув, що дівчина мовчить якось особливо, і повернувся. Вона дивилася, не кліпаючи, в перенісся розвідника, безсило зронивши руки на коліна.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Аурентина»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Аурентина» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Дмитрий Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
Андрей Дмитрук - Совсем другие
Андрей Дмитрук
Андрей Дмитрук - Аурентина
Андрей Дмитрук
Отзывы о книге «Аурентина»

Обсуждение, отзывы о книге «Аурентина» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x