Андрій Дмитрук - Аурентина

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Дмитрук - Аурентина» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1982, Издательство: “ВЕСЕЛКА”, Жанр: Фантастика и фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Аурентина: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Аурентина»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Науково-фантастичні оповідання про людей майбутнього, їхнє прагнення до самовдосконалення, до гармонійності.

Аурентина — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Аурентина», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Віола не тільки домовиться з тим, відносно кого — чи чого? — неприйнятне поняття “домовлятися”. Вона зігріє істоту, вигляд якої змушує її ж, Віолу, бліднути й заплющувати очі.

“…Я вірю у Віолу, котра затуляє собою всю Метагалактику. Але я не склав іспит при всій своїй зарозумілості, при всій абсолютистській ерудиції. Я провалився, і моя доля вирішена. Мабуть, краще буде докласти зусиль і піти самому, немовби за власною ініціативою…”

— Двадцять два сімдесят п’ять, даю пеленг… Не треба, Ул, тобі нема про що турбуватися — у нас все гаразд, чи не так? Я лише спочатку перелякалася, а тепер все минулося. Тож посміхнися!

Вода, на щастя, була в’язкою, широкий і плоский гравіхід занурювався дуже повільно. Улдіс слухняно посміхнувся (“піду від неї, піду, якщо матиму силу…”), слухняно посміхнувся, тому що він був з цієї Метагалактики, а отже, Віола затуляла і його і не могла говорити інакше…

ДОРОГА ДО ДЖЕРЕЛА 9 Видавництво Веселка 1982 Потім Віолі іноді - фото 7

ДОРОГА ДО ДЖЕРЕЛА [9] © Видавництво “Веселка”, 1982.

Потім Віолі іноді снилася ця жінка. Жінка, котрої не існувало. Чомусь уявлялася вона невисокою блондинкою з прозорими, повними відчаю волошковими очима. Блондинка в рожевому комбінезоні, яка з криком біжить по кільцевому коридору під зловісне виття екстреного прискорення. Відновлювач [10] Відновлювач — фантастичний пристрій, що дає змогу відчути події минулого; своєрідний “телевізор часу”. подав іншу картину катастрофи та іншу зовнішність загиблих членів екіпажу, але сон періодично повторювався, і Віола протягом багатьох років не хотіла викидати його з пам’яті.

…Полум’я охопило катер.

Віола намагалася підійти до величезного крейсера, що висів над полюсом Аркадії, але крейсер безмовно викинув біло-фіолетовий спалах. Мирний, просторий корабель, — на таких подорожують з усією технікою Будівничі або колоністи-переселенці, оточені дітьми і стадами. Нині крейсер був у гніві — і тому забарвлений чорним оксамитом, немов кит, що ковтає зірки.

Катер корчився, його понівечений мозок безглуздо гарячкував: гнав плями всіх кольорів по шкірі корпусу і оббивці каюти, вирощував з підлоги меблі, захлинався музикою чи інформ-зведеннями. Нарешті, вмираючи, катер відстрелив рятівну капсулу.

От уже продірявлено кошлату ковдру хмар. Під невагомою кулею проносяться льодові язики приполяр’я, буре мілководдя осінньої тундри. Віола примусила себе не думати про ворога, про можливу загибель, про біль в обгорілому плечі. За останні роки організм Віоли був цілком перебудований, кожна клітина вирощена заново. Свідомість могла керувати обміном речовин — треба лише зосередитись… Вона так і зробила. Наказом зростила розірвані судини — дала бурхливий ріст епітелію — кинула маси лейкоцитів до лівого плеча… Поки капсула ширяла над Аркадією, опік зарубцювався, а потім зник і рубець. Віола розстебнула куртку, помасувала нову шкіру.

Божевільний корабель більше не стріляв. У середніх широтах по зелених кучерявих рівнинах галузилися спокійні річки. Біля передгір’я ліс був устелений чорними залисинами. Вона придивилась уважніше. Річка в голубому каньйоні зашморгом стискає баню лісистих скель. Між обривом берега і першими скелями випалена довга сива смуга. Там угадуються ряди ромбовидних тіней, квадрати стін без покрівель. Природа ніде у Всесвіті не створює такої сумної геометрії. Немає ніякого сумніву, що перед нею — руїни селища.

Звідти теж гримнули фіолетові постріли. Мимо. Віолу, яка розумілася на мові психополя — хвиль, що випромінюються мозком, — просто захльостували чужий страх і лють.

Щонайменше тридцять прицілів сходилися до неї віялом уявних прямих. Зусиллям волі вона втримала стрільців від нового залпу…

Це було важко — стискувати в кулаці тридцять чужих воль. Важко ще й тому, що почуття Віоли не вірили в небезпеку. Суперечило виховання. Бастував досвід. П’ять століть ніхто на Землі не стріляв у подібного до себе.

Капсула зняла вихор пилу, сідаючи посеред центральної вулиці. Власне, вулиця була єдиною. Лінія міцних двоповерхових будинків. Колись вони стояли в глибині фруктового саду, тепер — серед пустиря з обвугленими стовбурами й пеньками. Колись вікна будинків були навстіж розчинені, веранди повиті виноградом, господарі по-сусідськи перемовлялися, вечорами грала музика. Тепер западини на фасадах порожні, трауром вдягнуті цеглини руїн. Шиття зачаїлося внизу, в бліндажах і підвалах.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Аурентина»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Аурентина» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Дмитрий Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
libcat.ru: книга без обложки
Андрей Дмитрук
Андрей Дмитрук - Совсем другие
Андрей Дмитрук
Андрей Дмитрук - Аурентина
Андрей Дмитрук
Отзывы о книге «Аурентина»

Обсуждение, отзывы о книге «Аурентина» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x