Сін’їті Хосі - Оповіданняі - Збірка

— Виходить, що так.

— Скидається, що ви з планети Сонячної системи, але на Марсі і на Венері життя немає. Не схоже також, що ви з Юпітера чи Сатурна. Отже, ви з іншої системи.

— Дійсно, так.

— Відстань між планетами, може, й не велика, але насправді досить значна, і ви винайшли спосіб, як її подолати.

— Краще не будемо про такі складні речі.

— Ви вважаєте землянину їх не під силу зрозуміти?

— Та ні, не в цьому справа. Головне — я тут.

— То з якої ж ви планети?

— А яка різниця? На небі незчисленна кількість зірок. Вас задовольнить, якщо я вкажу на одну з них?

Чоловік почухав потилицю. На все є відповідь.

— Складається враження, що вам можна вірити.

— Звичайно, можна, я ж перед вами.

Так, спілкуватися стало легше.

— Не буду питати вас про планету. В якому вона сузір’ї. Не так важливо, звідки ви. А от яка вона, ваша планета?

— Це дуже складне запитання. Я міг би й нісенітниць наплести, але не люблю говорити неправду. Отож не можу розповісти вам подробиці.

— Напевно, цивілізація у вас більш розвинена, ніж на Землі.

— На це можна відповісти — yes. Але я не можу сказати, в яких сферах і наскільки.

— Ну, тоді найпростіше. Що ви їсте, як розважаєтеся, що вам не до вподоби? Про повсякденне життя можете розповісти чи ні?

Співрозмовник похитав головою.

— На жаль, не можу задовольнити вашу цікавість. Мені важко про це говорити і навіть пояснити натяками.

Це ж треба, зустріти інопланетянина і ні про що не дізнатися. Сказати комусь, то просто засміють. Трохи подумавши, чоловік розпочав:

— Навіть не знаю, чи захочете ви відповісти…

— Будь ласка, прошу. Ви розумієте, про деякі речі можна говорити, а про деякі — ні.

— А може, ваша остаточна мета захопити Землю, а зараз ви прилетіли на розвідку? Розвідаєте, що тут та як, і повернетеся додому. А про свої слабкі місця нікому ані слова. От, може, ви боїтеся заразитися нашими хворобами. Тому не хочете відповідати на запитання стосовно повсякденного життя.

— Та ви що? Хіба я схожий на розвідника?

— Не схожі. Але представнику цивілізації високого рівня не складно прикинутися мирним прибульцем.

— Представнику цивілізації високого рівня не варто прикидатися кимось для того, щоб захопити Землю.

Чоловік кивнув.

— Ваша правда. Ви не такий. Людей, що бачили НЛО, на Землі багато. Всі вони були дуже вражені їхньою появою, але прибульці ніколи на них не нападали.

— Звичайно. Я — мирний.

— У мене враження, що ви не те щоб мирний, але не схильні до агресивності за своєю внутрішньою природою. То чого ж ви сюди прилітаєте? Будьте ласкаві, поясніть хоча б це.

«Ну якщо і на це не дасть відповіді, то рахуй, що ніякого НЛО я і не зустрічав, — подумав чолокові. — Ні про корабель, ні про планету, ні про побутове життя я так і не дізнався».

— Я міг би вам розповісти, але не знаю, чи зрозумієте ви мене.

— Якось уже постараюсь. Не кожен день буває така можливість.

— З чого ж почати? Ви вірите в існування Бога?

Чоловік розгубився.

— Ну-у! Начебто просте запитання, але відповісти на нього досить важко. Напевно, для людей, які вірять, — Бог існує.

— Тобто, по вірі своїй люди отримують зцілення від хвороб чи добробут у житті?

— Авжеж, віра таки допомагає людям. Тому можна сказати, що для віруючих Бог існує.

— А ви особисто, як вважаєте?

«Якщо не відповісти — далі не просунемось», — подумав чоловік.

— Важко сказати. Якщо поміркувати, людство в процесі свого історичного розвитку створювало релігії, різні віросповідування. Існує чимало релігійних організацій та культових споруд, як і багато справді віруючих людей. Це безперечно. Якась сила, напевно, все-таки є. Дає людям принаймні пасивну підтримку.

— Однак, чому ж Бог не показує себе? Це вам не здається дивним?

— Так, справді. Можливо, тому, що в цьому немає сенсу, чи тому, що немає потреби. А взагалі, були ж люди, які спілкувались з Богом, чи бачили його у видіннях.

— Але їх небагато. Причина, чому Бог не з’являється, полягає в тому, що різноманіття релігій занадто велике. Кожна з них уявляє Бога по-різному, отже не існує якогось взірцевого розуміння образу Божого. Добре було б, якби він став спільним, але це викличе шалену суперечку і неймовірний галас.

— Справді. Якщо поміркувати, то привиди з’являються усім людям однакові.

Співрозмовник погодився.

— Атож. Однаковий психічний феномен. Вони схожі. Хтось скаже, що бачив привид, інші починають думати, що привиди існують, і декому з них вони привиджуються теж, і так поступово створюється спільний образ. Позиції тих, хто заперечує існування привидів, дедалі слабішають…