Дмитро Бузько - Кришталевий край

У президії, за великим кришталевим столом, не вкритим червоним сукном, бо він весь був з рубіну — великого штучного рубіну, що нічим не відрізнявся від справжнього самоцвіту, — розташувалася президія. Серед відомих усьому світу вчених сиділи Валя, Грубер, Васюченко. Обличчя їх радісні і схвильовані. Грубера не впізнати. З колишнього худорлявого, блідого юнака він перетворився на могутнього, як дуб, чоловіка, ставного, повновидого, з сріблом сивини на скронях, що гарно підкреслювала здорову свіжість моложавого обличчя. Тільки ясні, сірі Груберові очі ніби не змінилися. Вони були такі ж мрійні, як і колись. Ні, і в них відчувалася зміна. Не тільки мрійність була в цих очах, — у них світилася гордість за свою справу, за свою нову батьківщину, за свою, тепер уже зовсім рідну Країну Рад.

На трибуні в цю мить промовляв представник медицини, відомий сивобородий професор.

— Товариші! — сказав він. — Нема змоги обчислити, нема сили виміряти ті наслідки в справі оздоровлення людства, що їх дав геніальний винахід. Скло, як тільки його винайшли, відразу стало символом чистоти й здоров'я. Чи ж можна собі уявити посуд більш гігієнічний за скляний? Його рівна блискуча поверхня — фортеця проти нападів бруду й бактерій. Крім того, скло — рідний брат сонцю; рідний брат світлу. Світло й скло — близнята. Де скло, там і світло. А сонце, а світло — лютий ворог усіх хвороб. Сонце, світло — джерело життя й здоров'я.

І не дивно, що тепер, коли чудесне скло буквально заполонило все життя, велетенськими кроками пішло вперед і оздоровлення нашого населення. Гляньте, товариші, на самих себе, — зараз перед вами нема дзеркал, — гляньте на своїх сусідів. Світло — чистота, чистота — здоров'я… Я міг би навести багато таких формул — формул переможного походу скла-кришталю… Ми зупинимося на деяких прикладах. Візьмімо ультрафіолетове проміння. Всі знають його величезну роль у справі обміну речовин людського організму. Ультрафіолетовим промінням лікують різні хвороби. І от увіольове скло-кришталь відразу бере під постійне», так би мовити, лікування ультрафіолетовим промінням усе населення. Будинки з скла-кришталю дають змогу весь час перебувати під впливом цього життєдайного проміння…

Довго ще говорив промовець, наводячи численні приклади чудесного впливу скла-кришталю на здоров'я людей. Після нього виступали астрономи, фізики, ботаніки… Скрізь скло-кришталь стало могутнім чинником величезного прогресу.

— Всім відомо, як важко було колись виготовити об'єктив телескопа, — казав астроном, — межу далекосяжності телескопів становила якість скла. Надзвичайно трудно було досягти потрібної прозорості, одноманітності структури, правильності форми велетенських лінз… І от тепер, коли скло-кришталь дало змогу сконструювати телескоп такої могутності, про яку раніше ми й не мріяли, ми дізнались…

Зачаровані збори слухали найновітніші відомості про життя сусідніх планет.

Біолог розповідав про вдосконалення мікроскопа. Він: підкреслив також ту величезну роль, яку відіграло здешевлення мікроскопа через легкість виготовлення лінз із скла-кришталю. Масове виготовлення та поширення мікроскопа дало змогу взятись до мікроскопічних досліджень величезній кількості учнів. Таку ж роль відіграло дешеве і зручне лабораторне приладдя з скла-кришталю.

Грубер слухав… Здійснилася його юнацька мрія про кришталеву добу в історії людства. Про це саме думала й Валя. Це ж була і її мрія, і мрія Васюченка, і ще багатьох людей. І ось усе збулося. Грубер зустрівся очима з нею — своїм товаришем, своєю помічницею, своєю дружиною. Вона щасливо посміхнулася чоловікові.

Із заключним словом виступили Діденко, колишній секретар парткому того скляного заводу на Донбасі, де Грубер почав свою роботу в Країні Рад. Діденко, вже сивий, але бадьорий, довго чекав, поки замовкнуть бурхливі оплески, якими збори вітали його, представника могутньої сили, що привела людство до нової доби — доби здійснення найкращих прагнень науки, мистецтва, техніки — всієї культури людства.

— Товариші! — сказав Діденко в своєму слові. — Всіма своїми успіхами, всіма досягненнями, всім своїм щастям ми зобов'язані новому світу. Цей новий світ не з неба нам упав. Його завоювали в жорстокій боротьбі трудящі під керівництвом Комуністичної партії…

Буря оплесків, грім вигуків на честь партії вкрили останні Діденкові слова. Заграли сурми, і в темну ніч від кришталевого палацу, що сяяв, як небачений дивовижний велетенський самоцвіт, попливли величезні звуки старого бойового гімну трудящих.