— Ти більше не зможеш жити вдень, — зітхнув вечір. — Не побачиш безжального серця неба. Та заспокойся, поглянь угору: довкола сяють зорі — полум'яні квіти в нічному саду неба. Вони відчувають твою любов, твій чарівний запах…
Відтоді розквітає Матіола вночі, даруючи далеким зорям свою красу. Інколи на її пелюстках іскриться крапля прозорої вологи. «Нічна роса», — кажуть люди. Та це не так. То Матіола плаче, згадуючи недосяжне для неї полум'яне серце неба…
Сини Світовида
Подвиг Вайвасвати
Дике поле
Покривало Ізіди
Окоцвіт
Лабіринт Мінотавра
Жива вода
Серце Матіоли та інші легенди
Аїд— у еллінському міфологічному пантеоні бог підземного царства мертвих.
Піфія— жриця-пророчиця у Дельфійському храмі бога світла Аполлона.
Олімп— гора у Фессалії, на якій, як вважали древні греки, живуть боги Зевс, Гера, Афродіта, Гермес і т. д.
Гіматій— верхня одежа у греків, накидка, плащ.
Містерія— втаємничена драма, священне дійство з участю міфічних персонажів.
Борей— бог північного вітру.
Тартар— у грецькій міфології безодня у підземному царстві, де панує Велика Ніч і куди бог неба Уран поселяв своїх потворних дітей, а Зевс замкнув переможених титанів. У Тартарі знаходяться корені землі й моря, всі кінці й початки.
Фаетон— у грецькій міфології син Геліоса, бога Сонця. Фаетон попросив у батька дозволу проїхатись у його колісниці, запряженій крилатими вогнедишними кіньми, та не міг їх стримати, і вони, наблизившись до Землі, ледь не спопелили її. Зевс блискавкою знищив колісницю, і Фаетон загинув.
Гема— невеликий різьблений камінь з рельєфним зображенням.
Драхма— грошова одиниця у Елладі.
Протей— у грецькій міфології морський бог, безсмертна і мудра істота, яка могла віщувати майбутнє. Міг набирати різного вигляду, тому був невловимий.
Кронос(Хронос) — титан, наймолодший син бога неба Урана й богині землі Геї, батько бога Зевса. Його ім’я поступово злилося з назвою часу хроносом.
Фатум— доля.
За уявленнями прадавніх греків, Харон— перевізник душ через ріку Ахерон у підземному царстві Аїда.
Адонаї— одне з імен бога Яхве, верховного божества в іудаїзмі.
Ойкумена— коло землі, відоме еллінам, яке вони вважали всесвітом.
Язичниками іудеї називали інаковірців.
Xорив— гірське пасмо в Єгипті, де нібито легендарний Мойсей вперше побачив бога.
Орфічні містерії— таємнича посвята у храмах, де проповідувався культ міфічного Орфея чарівного музиканта й мудреця.
Озіріс— син богині неба Нут, володар потойбічного світу, батько сонячного бога Гора.
Ієрофант— старший жрець у єгипетських храмах.
Мінотавр— людинобик, якого цар Мінос поселив у Крітському лабіринті. Греки регулярно посилали для нього данину — семеро дівчат і юнаків. Герой Тесей подолав чудисько, вибравшись з лабіринту з допомогою нитки Аріадни, доньки Міноса.
Йога(інд.) — єднання, зведення докупи. Древній мудрець Патанджалі розробив це вчення про спеціальні психофізичні вправи, при яких людина розвиває нетрадиційні здібності єднання з природою. Розрізняють кілька йог — раджа-йога (царська), карма-йога (праця), хатха-йога (фізичні вправи).
Ріші— святий, мудрець.
Садху(інд.) — аскет, подвижник.
Дева(інд.) — боги, небесні жителі.
Ашрам(інд.) — школа, притулок для навчання йогів.
Гуру(інд.) — наставник, учитель.
Читать дальше