Валентин Чемерис - Феномен Фенікса

За даними на 2007 рік на планеті Земля проживає 6 мільярдів 600 мільйонів чоловік. За прогнозами експертів, через 6 років населення планети досягне 7 мільярдів чоловік. При цьому щорічно кількість землян збільшується на 80 мільйонів (в основному за рахунок найбідніших країн), а кількість європейців скорочується на 900 тисяч.

Сьогодні приріст населення йде в основному за рахунок слаборозвинутих країн — там у сім’ях 10-12 дітей норма!

Людству знадобилося 1800 років, щоб довести населення Землі до 1 мільярда чоловік. І всього лише 200 років, щоб ця кількість перевалила за 6 мільярдів. У 1990 р. населення Землі було 1,8 мільярда чоловік, у 2006-му — біля 6,5, а до 2025 року прогнозується вже 8,5 мільярда чоловік!

А втім, не виключено, а дуже-дуже, навіть, можливо, що на той час — не забуваймо: минуть сотні і сотні мільйонів років! — земні цивілізації (якщо вони на той час уціліють), ставши надцивілізаціями, могутніми і всезнаючими та всеуміючими, почнуть керувати зорями і галактиками (принаймні, навчаться використовувати їхні колосальні енергії), перемігши час і простір, відкривши нові, нам ще невідомі фізичні закони Всесвіту, замість космічних кораблів — бодай і гігантських, які стануть вже тоді архаїкою (як приміром, сьогодні каравели Колумба чи Васко да Гама), винайдуть зовсім інший спосіб пересування в Космосі, що для нас сьогоднішніх може здаватися просто фантастичним, і тоді проблема переселення народів буде вирішена принципово іншим шляхом, завдяки якому проблема швидкості й безмежності Всесвіту просто перестануть існувати, а кожне фізичне тіло і буде самою швидкістю, часом і простором. Тільки нам до цього — на жаль, на жаль! — вже не доведеться дожити.

У 1984 році американські астрономи Маргарет Геллер і Джон Хукра відкрили небачене раніше скупчення галактик протяжністю 500 мільйонів світлових років і шириною в 200 мільйонів світлових років. На збудованому ними тривимірному зображенні ця структура має вигляд гігантської стіни. «Це — найбільша структура, виявлена у Всесвіті, — сказала Геллер. — Ми навіть не можемо собі уявити, яка сила могла її створити».

Відкриття величезної наукової значимості зробили американські астрофізики: вперше вдалося отримати експериментальне підтвердження інфляційної теорії еволюції Всесвіту. Про відкриття було оголошено на прес— конференції НАСА. Інформація, що дозволила його зробити, була отримана за допомогою космічного зонда «Уілкісон» по вивченню анізотропії мікрохвильового випромінювання, що був запущений у 2001 році.

Новий аналіз даних дозволив установити, що варіації в яскравості цього випромінювання на «невеликих» ділянках космічного простору довжиною в мільярди світлових років, разюче відрізняються від таких флуктацій на більших ділянках, довжиною в сотні мільярдів світлових років. Якби інфляційного періоду в розвитку Всесвіту не було, то не було б і цієї розбіжності, стверджують вчені. За їхніми словами, крихітні флуктації в реліктовому випромінюванні почали виникати ще в період інфляції, а в остаточному підсумку дали початок зіркам, галактикам, планетам.

Система «запису» генетичної інформації в нуклеїнових кислотах у вигляді послідовності нуклеотидів. «Літерами» генетичного алфавіту є пуринові і піримідонові основи в дезоксирибонуклеїновій кислоті (ДНК) — аденін (А), цитозин (Ц), гуанін (Г), тимін (Т): в рибонуклеїновій кислоті (РНК) замість Т містить урацил (У).

Володимир Іванович Вернадський, засновник вчення про біосферу Землі, вважав її організмом живим. Адже вона перетворює сонячну енергію, переробляє мінеральні маси земноїкори, синтезує складні хімічні сполуки із простих, здійснює обмін речовин. Людина — за вченим — творіння біосфери. Тож деякі вчені вважають її не лише живим організмом, а й розумним. Якщо вона створила людину, чому б не вважати її розумним космічним тілом?

У Давній Русі — Фініст (мабуть, перекручене з грецького «Фенікс») — теж чарівний птах, теж невмирущий, що відроджується з попелу. Часто у весільному фольклорі наших предків-русичів виступає в образі сокола-жениха.

Його можна побачити і на зоряній карті Південного неба. Найяскравіша зоря — 2,4 візуальної зоряної величини. Сузір’я Фенікса знаходиться між сузір’ями Ерідана та Кита (з півночі на південь) і Південної Гідри, Журавля та Південної Риби — зі сходу на захід.