Олесь Бердник - Сучасне фантастичне оповідання

Г.І.БУБИР,

директор гастроному № 443.

Начальникові тресту «Міськбуд» тов. КНИШЕВІ С.Т.

Шановний Сидоре Тимофійовичу!

Цією запискою пояснюю, що журналіст з вечірньої газети В. Тимченко, який недавно побував у нашому БМУ-3 й написав після цього статтю «Таємницю Баальбека розкрито!», викривив факти, що стосуються спорудження й здачі в експлуатацію 9-поверхового 106-квартирного будинку по вулиці Маріупольській, 14-а.

Насамперед хочу спростувати його повідомлення про те, що начальник БМУ-3, тобто я, змалку захоплювався археологією й зокрема — теорією палеоконтакту. Запевняю керівництво тресту лише зі статті тов. Тимченка я вперше довідався, що в Лівані є місцевість Баальбек, де серед іншого знаходяться 6 древніх колон, спорудження яких і досі залишається загадковим для людства. В. Тимченко пише, що кожна з них складається із трьох секцій з такими параметрами: довжина — 7 метрів, діаметр — 2,05 метра, вага — 45 тонн. Од узбережжя Лівану древні будівельники доставляли вищезгадані колони на відстань 35 кілометрів і встановлювали їх без допомоги цементу, причому приганяли кожну секцію так, що в зазор буцімто й лезо ножа не встромиш. Проте, як з’ясував голова нашого будкому тов. Семенюк В. В., усе це — вигадки: журналіст В. Тимченко нікуди не виїздив із нашого міста й особисто лезо ножа в зазор не встромлював.

Не відповідає дійсності й той факт, що нібито очолюване мною БМУ-3 вирішило на практиці перевірити досвід древніх зодчих Сходу. Річ у тім, що в зв’язку з виробничою необхідністю, а також заради збереження квартальної премії ми насправді змушені були доставляти з міського заводу залізобетонних конструкцій на свій будівельний майданчик 18-тонні опори вручну. Але переносили ми їх на відстань 7 кілометрів 462 метри далебі не тому, що хотіли, як стверджує журналіст В. Тимченко, довести обізнаність будівельників цього ж таки Баальбека з деякими законами механіки. Річ у тім, що наші субпідрядники з механізованої колони взялися забезпечити нас необхідною транспортною технікою на кінець наступного кварталу. Тим-то й довелося розраховувати лише на власні сили…

Вигадкою є й те місце в статті, що дерев’яні котки, спеціально виготовлені нашим БМУ-3 для транспортування залізобетонних конструкцій, були зроблені на основі креслень древніх єгиптян. Завдяки їм ми буцімто зуміли спростувати думку, яка побутує в археологів, що в транспортуванні кожної з колон Баальбека брало участь близько 40 тисяч чоловік, і довести, що це здійснювало не більше 100 робітників, як засвідчує штатний розклад нашого будівельно-монтажного управління. В дійсності ж ці котки були зроблені за кресленнями виконроба Василя Тимохи, який недавно закінчив будівельний технікум з відзнакою.

Невірно висвітлив журналіст і випадок з підняттям залізобетонних опор за допомогою важелів і системи блоків. Необ’єктивне й припущення В. Тимченка про те, що при цьому ми, як і будівельники з Баальбека, базувалися на висловлюванні Архімеда з приводу важеля, яким можна в багато разів збільшити застосовані людиною фізичні зусилля під час переміщення значних вантажів. Коли б інші наші субпідрядники з управління механізації робіт вчасно зуміли забезпечити нас підйомним краном, не довелося б нам сьогодні опинитися в такому невигідному ракурсі на сторінках міської преси.

Свою некомпетентність у питаннях будівництва журналіст В. Тимченко виявив і в тій частині статті, де він розповів про буцімто практичну перевірку нашим БМУ-3 баальбекської можливості нарощувати великогабаритні будівельні конструкції без допомоги цементу. Справді, обставини примусили нас застосувати на своєму об’єкті цю новацію. Та коли б постачальники з самого початку і в потрібній кількості забезпечили нас цементом, наші залізобетонні конструкції трималися б на сполучному матеріалі, а не на чесному слові, як у вищезгаданому Баальбеці.

Та незважаючи на всі ці об’єктивні труднощі, наше БМУ-3 вклалося в планові терміни й здало об’єкт без недоробок, про що свідчать позитивна оцінка в акті приймальної комісії п завершення будівництва згідно з планом.

До цього хочу додати, що недавно нашому будівельно-монтажному управлінню було доручено спорудження нового об’єкту — 16-поверхового будинку 200-квартирної структури по вулиці Набережночовновській, 81. Ось уже два місяці ми «загоряємо» на будівельному майданчику, чекаючи, поки завезуть матеріали для укладки стрічкового залізобетонного фундаменту. Тим часом у зв’язку з дощем, який не вщухає ось уже кілька тижнів, виритий котлован майбутнього будинку по самі вінця залила вода. Й мешканці мікрорайону подейкують, буцімто бачили дивне драконоподібне чудисько, що плаває в нашому котловані. Згідно з описом самовидців, воно нагадує таємничу істоту, яка мешкає в шотландському озері Лох-Несс…