Яель Адлер - Внутрішня історія. Про це не говорять

Якщо хоч раз заробити собі такі ямки – допомогу доведеться шукати лише у візитах до зубного лікаря. Хто вже бував на професійній чистці зубів, той добре знає, що бувають украй апетитні «процедури». Може вийти справжня м’ясорубка. І якраз те, що дістають з порожнин зуба, не лише тхне, воно ще й нагадує тепер не місиво класичного нальоту на зубах, а радше тверді згустки. Адже малі чудовиська весь цей час працювали над потовщенням своєї біоплівки. Постійне запалення для тіла – ще та халепа, адже воно перебуває в постійному стані тривоги, відчайдушно намагаючись боротися з поширенням збудників хвороб.

Куріння, стрес, зловживання алкоголем, певні хвороби та ліки, а також порушена флора кишківника ускладнюють успішну боротьбу. Ризик захворіти на пародонтит для курців у 15 разів вищий. Через куріння добрі бактерії вмирають, погані – розмножуються. Тривожний сигнал про загрозу запалення ясен найчастіше – їхня кровотеча. На курців такий сигнал тривоги не поширюється, адже нікотин звужує кровоносні судини. Тож рот курця буде тхнути не лише цигаркою, а й сильніше порівняно з тим, хто не курить і хворий на пародонтит.

Для бактерій наш рот – справжнє Ельдорадо. Пошкоджені пломби, погано посаджені коронки та зубні мости, недостатньо вичищені зубні протези та каріозні зуби – ідеальні місця для поселення бактерій, які вже точно подбають про щедрий запах із рота. Якщо ж ви розглянете свій язик крізь збільшувальне скло, то побачите, що його поверхня вкрита борознами й тріщинами. Для бактерій язик – немов килим з високим ворсом, у якому вони можуть безтурботно збиратися довгий час. Дуже сильно розсічений язик з ворсистим нальотом несе підвищений ризик поганого запаху з рота, адже тут бактерії знаходять настільки ж більше місця, наскільки його більше у висотці порівняно з низькоповерховими будинками. Фактично причина поганого запаху з ротової порожнини у 80–90 % осіб пов’язана з язиком.

Проте не лише язик з борознами та шпаринами сприяє утворенню запаху, а й мигдалики пропонують затишні ніші. Адже їхня поверхня не гладенька, а вкрита маленькими западинами. У таких криптах накопичуються поклади з відмерлих клітин, слизу, залишків продуктів і бактерій. Під час жування такі заглибини зазвичай стають знову порожніми, однак кальцієві солі з харчів і слини можуть призводити до того, що вся ця кашка твердне. Наслідок – каміння на мигдаликах, яке хоч і не несе жодної загрози, однак може спричиняти запах. Воно буває як зовсім крихітним, так і розміром з горошину, а колір має білий, жовтий чи зеленкуватий. Їхня консистенція варіюється від м’якої чи еластичної до твердої, мов камінь. Запах, який саме й здатні виділяти більші зразки, нагадує «аромат» тухлих яєць.

Іноді каміння на мигдаликах плутають із жовтавими гнійними згустками, які виникають унаслідок запалення мигдаликів. Вони теж – як і всі класичні інфекції дихальних шляхів – забезпечують певну кількість запаху (неприємно солодкавий), але поєднані з сильним почервонінням, набряком і гарячкою.

Хто хоче схуднути, щоб бути здоровим і привабливим, той охоче наважується на відмову від їжі чи на кетогенну дієту, яка працює під девізом «no carb», тобто жодних вуглеводів. Якщо організм не отримує цукру, він забезпечує себе енергією, спалюючи жир. Печінка утворює з нього замінник глюкози, так звані кетонові тіла. Такий тип харчування передбачає відмову від хліба, макаронів, картоплі, злаків, солодких фруктів, молока, бобових і солодощів. Кетонові тіла – це, так би мовити, екстрений раціон, необхідний для роботи серця, м’язів, нирок і мозку в період голоду. Люди, які успішно проходять таке випробування, добряче худнуть, але при цьому їхнє дихання вміщує кетонові тіла, тож вони пахнуть як змивач лаку для нігтів (ацетон) чи фруктова жувальна гумка. Цей аромат лине не лише з рота, а й із носа, адже джерело його походження – обмін речовин. Так само й ті, хто через спорт концентрується на споживанні їжі, багатої білками, приносять величезну радість певним бактеріям ротової порожнини: білок – їхня улюблена пожива, а його розщеплення викликає запах із рота.

Хто постив довгий час, той знає, що «голодне дихання» тухле або гіркувато-терпке, а подеколи може тхнути й гнійним розкладанням. Це все через те, що їжа та напої забезпечують ефект змітання та, відповідно, змивання бактерій з поверхні рота і язика. Тож регулярне харчування – дієвий захист від запаху з рота. Принаймні поки ви не почали їсти понадміру часнику чи цибулі. Алкоголь теж викликає запах із рота та носа. Твердий сир, домашній сир, капуста (свіжа й квашена), хрін, кава та шампанське тхнуть ще до того, як потрапити до рота. Тож під час фуршету прохання не тиснути на гостей, щоб ті випили шампанського.